В'язниця КДБ у німецькому місті Потсдам розташована на на Лейстіковштрассе, 1. Нею керувала радянська контррозвідувальна організація СМЕРШ. Після Другої світової війни КДБ керував 10 в'язницями в радянській окупаційній зоні Німеччини, в яких утримували тисячі людей, від нацистів до підозрюваних у шпигунстві.

Будівництво Цю споруду в 1916—1918 роках збудувало Євангелічне церковне благодійне товариство (Evangelisch Kirchlichen Hilfsverein, або EKH). Після Потсдамської конференції в серпні 1945 року близько 100 будинків у кварталі Науенер-Форштадт, що межував із , оточили та перейменували на Військове містечко № 7. Тут розташовувався командний пункт КДБ у Німеччині, який містився в колишній школі-інтернаті, де навчалася імператриця Августа Вікторія. Сусідню будівлю жіночого благодійного товариства (Leistikowstraße 1, раніше Mirbachstraße 1) використовували як слідчий ізолятор контррозвідки.

Історія Після радянської окупації Берліна радянська влада до кінця літа 1945 року переобладнала будівлі на в'язницю. Спочатку її призначали для ув'язнення нацистських військових злочинців, але до 1947 року її призначення змінилося: тут почали утримувати радянських політичних в'язнів і підозрюваних у шпигунстві на користь Заходу. Установа також займалася збором розвідувальної інформації КДБ у радянській окупаційній зоні Німеччини.

До 1955 року тут також утримували німців, яких підозрювали в участі у «Вервольфі» або в шпигунстві на користь західних держав. Радянських військовослужбовців, яких звинувачували в колабораціонізмі, дезертирстві або тісних контактах із місцевим населенням, тут утримували до середини 1980-х років. Багато ув'язнених зазнавали жорстоких допитів, після чого їх засуджували до смертної кари або багаторічного ув'язнення та відправляли до Воркутлагу чи інших виправно-трудових таборів радянської системи ГУЛАГу.

Наприкінці 1980-х років будівлю використовували як склад. Після виведення Радянської армії з Німеччини її 1994 року знову передали Євангелічному церковному благодійному товариству.

Меморіальний комплекс

У 2007—2008 роках будівлю відреставрували, а 29 березня 2009 року тут відкрили меморіальний комплекс, доступний для відвідувачів, заснований наприкінці грудня 2008 року за фінансової підтримки землі Бранденбург та федеральної влади. Архітектором комплексу є з Мюнхена. Меморіальним комплексом керувала . Починаючи з 2009 року, тут створювали постійну виставку про історію слідчої в'язниці та долі ув'язнених, яку можна відвідати з квітня 2012 року. Земля Бранденбург, Федеративна Республіка Німеччина та приватні меценати виділили на створення меморіального комплексу 2,2 мільйона євро. 30 червня 2023 року заклад повністю увійшов до складу Фундації меморіалів Бранденбургу. Вхід до меморіального комплексу безкоштовний.

Примітки

Посилання

Вебсайт меморіального місця Веб-сайт товариства пам'яті , публікація Бранденбурзького державного управління політичної освіти, pdf (2002; 1,48 МБ)