Кримський похід — військова кампанія запорозьких козаків під проводом гетьмана (кошового отамана) Богдана Ружинського спільно з донськими козаками проти Кримського ханства, здійснена у вересні 1575 року.

Передумови

Богдан Ружинський був обраний кошовим отаманом Запорозької Січі, відповідальним за ведення козаків у битви та походи. Отаман Ружинський воював проти кримців і завдав їм поразки в регіоні Поділля. Московський цар Іван IV звернувся до отамана Ружинського з проханням здійснити спільний із донськими козаками похід у Крим, на що той погодився. Скориставшись тим, що основна армія кримського хана Девлета I Ґерая у вересні перебувала в поході на Поділлі, Ружинський розпочав свій похідЮрій Присяжнюк. Історія України, с. 93.. Ружинський прагнув помститися кримцям за їхні напади, вбачаючи в цій кампанії ідеальну можливість для цього.

Перебіг походу

Отаман Ружинський зненацька застав кримський гарнізон Перекопу, розгромив його й захопив місто. Захоплення Перекопу супроводжувалося винищенням цивільного кримськотатарського населения та грабунками. Далі Ружинський вирушив до резиденції перекопського мурзи. Козаки розгромили кримські війська, що захищали резиденцію, після чого захопили мурзу в полон і допитали його. Згодом отаман наказав козакам посадити перекопського мурзу на палю.

Ружинський отримав звістку про кримський загін, який повертався з набігу на Поділля та атакував козацький обоз із здобиччю, що виходив з Криму. Отаман наказав спалити кримськотатарські поселення й вирушити до Перекопу для допомоги атакованому обозу. Козаки в запеклому бою здобули важку перемогу над кримським загоном та визволили захоплених кримцями бранців. Ружинський ухвалив рішення залишити Крим із здобиччю, оскільки подальше просування вглиб півострова з великим обозом створювало ризик потрапити в засаду ногайцівАндрій Чайковський. Богданко..

Наслідки

Під час набігу на Поділля кримський загін захопив близько 50 000 бранців, однак усіх їх вдалося визволити завдяки перемозі козаків над кримським загоном, що повертався. Крим зазнав значного опустошення: майно хана Девлета I Ґерая було розграбоване, а кримці зазнали важких втрат.

Похід Ружинського був сприйнятий на Січі як великий успіх. Утім, Ружинський вважав, що помстився лише за свою дружину, але ще ні — за матір та сина, які загинули під час кримських нападів. Прагнення помсти спонукало Ружинського до організації подальших походів проти Кримського ханства, Ногайської Орди та навіть Османської імперії. Отаман Ружинський здобув популярність у європейських державах, зокрема в Московському царстві, яке мало спільних ворогів.

Див. також

Битва за Кафу (1616) Кримський похід (1667) Кримський похід (1675)

Примітки