Семен Захаркевич (?, Снятин — пом. 1905, там само) — український галицький громадський діяч, мірник снятинського магістрату, війт снятинського передмістя Балки та мировий суддя, який жив і працював у місті в другій половині XIX століття.
Життєпис Семен Захаркевич народився у Снятині. У 1880-х роках був війтом підміської частини Снятина Балок. У своїй діяльності підпорядковувався безпосередньо бурмістрові міста Снятина. Також виконував функції мирового судді та брав участь у врегулюванні суперечок між мешканцями міста і передмістя.
Захаркевич належав до заможних міщан Снятина. Йому належала міська посілість, яку він згодом поділив між своїми дітьми. Одну її частину передав доньці Анні, яка після шлюбу з Іваном Гоївим стала господинею родини Гоївих, а другу — синові Филипові Захаркевичу. Разом із дружиною Катериною Семен Захаркевич дав згоду на шлюб своєї доньки Анни з Іваном Гоївим, який згодом став відомим снятинським дяком, хоровим диригентом і громадсько-культурним діячем.
Помер 1905 року.
Родина
Був одружений із Катериною Захаркевич. У подружжя було двоє дітей — Анна та Филип Захаркевич. Донька Анна Семенівна Захаркевич 1887 року вийшла заміж за Івана Гоїва. У подружжя народилося шестеро дітей: Ольга, Юліан-Володимир, Наталія, Євген-Роман, Омелян-Олександр та Зенон-Ярослав. Син Филип Захаркевич народився у Снятині, був одружений і мав п'ятеро дітей. Помер 1967 року. Примітки
Джерела