Моріц Літтен (10 серпня 1845 — 31 травня 1907) — німецький лікар, уродженець Берліна. Він був зятем патологоанатома Людвіга Траубе (1818—1876).
Життєпис Він вивчав медицину в університетах Гейдельберга, Марбурга та Берліна, отримавши ступінь доктора медицини в 1868 році. З 1872 по 1876 рік він працював у лікарні Аллерхайліген у Бреслау, а тим часом був асистентом Юліуса Фрідріха Конгейма (1839—1884). З 1876 по 1882 рік він працював у клініці Фрідріха Теодора фон Фреріхса в Берлін-Шаріте. У 1884 році він отримав звання професора.
Літтен відомий як перший лікар, який описав кровотечу у склоподібне тіло у зв'язку з субарахноїдальним крововиливом (САК). У 1881 році він опублікував свої висновки в Ueber einige vom allgemein-klinischen Standpunkt aus interessante Augenveränderungen (Berl Klin Wochenschr 18: 23–27). Кілька років потому французький офтальмолог Альберт Терсон помітив ці симптоми у пацієнта, і цей стан тепер відомий як «синдром Терсона».
У 1880 році Літтен задокументував один із найперших відомих випадків парадоксальної емболії у пацієнта під час анестезії.
Примітки