Захо́плення Ба́ра 1649 ро́ку (також Взяття Бара або Облога Бара) — військова операція під командуванням коронного хорунжого та оборонця Кам'янця Петра Потоцького проти козацького гарнізону фортеці Бар у лютому 1649 року під час Національно-визвольної війни українського народу.

Передумови Барська фортеця посідала ключове стратегічне значення для контролю над Поділлям. Під час попередньої облоги в липні 1648 року фортецю здобули козацько-селянські загони під проводом Максима Кривоноса, після чого урядовий гарнізон розгромили.

На початку 1649 року, скориставшись тимчасовим затишшям і зимовою паузою в бойових діях, Петро Потоцький (син коронного гетьмана Миколая Потоцького), який очолював оборону Кам'янця-Подільського, зібрав військове з'єднання. Його метою було повернути ключ до Поділля — Барську фортецю — та помститися за поразку минулого року.

Перебіг подій У лютому 1649 року війська Потоцького підійшли до Бара й узяли його в облогу. Як і Максим Кривоніс роком раніше, Петро Потоцький застосував військову хитрість та хитромудрий маневр, щоб подолати оборонні вали й проникнути всередину укріплень.

Після уривання польських сил у замок зав'язався жорстокий бій. Війська Речі Посполитої повністю знищили козацький гарнізон Бара, не залишивши в живих жодного захисника. За свідченнями тогочасних джерел, така жорстокість була свідомою акцією помсти за порушення умов капітуляції та розправу над урядовими бранцями під час здобуття Бара козаками у 1648 році.

Вістка про втрату Бара та винищення залоги обурила гетьмана Богдана Хмельницького. Це спричинило значне погіршення умов утримання польських полонених у козацькому таборі (зокрема шляхтичів із залоги Кодака). Гетьман також рішуче відмовився віддавати з полону Анджея Потоцького, захопленого під час першої облоги містечка.

Наслідки Втрата Бара стала відчутним ударом по козацькому контролю над Поділлям. Під час дипломатичних переговорів у Переяславі в лютому 1649 року з комісарами Речі Посполитої (на чолі з Адамом Киселем) Хмельницький виражав крайнє обурення діями Корони та особисто Петра Потоцького, поводячись із послами як із фактичними в'язнями. Уражений втратою міста, Хмельницький заявив комісарам:

Згодом, за умовами Зборівського договору серпня 1649 року, питання належності Бара та розмежування територій було переглянуто, а місто на певний час знову стало осередком дислокації козацьких полків.

Див. також Барська облога Облога Збаража (1649) Зборівська битва (1649)

Примітки