Римма Семенівна Харабадот (8 червня 1927 р., с. Велика Каракуба, Сталінскої обл. — 20 листопада 2017 р., Львів) — філолог-еллініст, етнограф, дослідниця історії греків України, укладач словників румейської мови.
Біографія Римма Харабадот народилася 8 червня 1927 р. у Великій (Аргін) Каракубі (нині — с. Роздольне Кальміусського району Донецької області), одному з румейських сіл Надазовського регіону, в родині Семена Ілліча Харабадота (1899—1969) і Софії Іванівни, уродженої Кана (1904—1993). Під час першої хвилі розкуркулення батько Семена — Ілля Семенович Харабадот був позбавлений громадянських прав і виселений з родиною до Архангельська, де його сліди втрачаються. Його син Семен Ілліч у 1930 р. був також засуджений на десять років заслання й направлений на будівництво Біломорського каналу. Родина Семена Ілліча Харабадота — дружина Софія і троє дітей — Геннадій (1922—2014), Анатолій (1925—1947) і Римма, — певний час проживала у Великій Каракубі, але згодом усі, тікаючи від Голодомору, переїхали до Авдіївки, а потім до батька в Біломорськ, де Римма в 1934 р. пішла до школи, а її мати Софія деякий час працювала вчителькою. Семен Харабадот був у 1936 р. частково поновлений у правах і разом із родиною переїхав до Тбілісі і влаштувався на роботу бухгалтером у військовому шпиталі. Напередодні війни, у 1940 р., в родині народився молодший брат Станіслав. З початком війни старший брат Геннадій пішов на фронт, Анатолій — до Тбіліської авіаційної школи. Наприкінці війни батько Римми був переведений до Львова. Римма в 1945 р. в Тбілісі закінчила десятирічну школу і переїхала до батьків. Того ж року поступила до Львівського технікума декоративно-прикладного живопису, де навчалася впродовж 1945—1947 рр., а потім поступила до Львівського інституту декоративно-прикладного живопису. На початку 1950-х років у Львівському державному університеті імені Івана Франка відновили курс вивчення класичних мов, а завідувачем кафедри поставили відомого еллініста Соломона Яковича Лур'є (1890—1964). Римма Харабадот 1951 р. вступила на перший курс факультету іноземних мов за спеціальністю класична філологія. У 1956 р. закінчила навчання й була направлена до Вінницького медичного інституту як викладач англійської і латинської мов. Однак уже наприкінці 1958 р. Римма повернулася назад до Львова. У квітні–жовтні 1959 р. вона працювала у відділі каталогізації Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника АН УРСР. У 1959—1960-х роках працювала вчителькою малювання у Львівській школі № 61, але в січні 1960 р. знову повернулася до Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника АН УРСР, до відділу рукописів, де працювала до жовтня 1962 р. Пізніше працювала на різних, у тому числі керівних, посадах низки міських, республіканських і всесоюзних бібліотек у Львові. З квітня 1973 р. до лютого 1986 р. Римма Семенівна працювала на посаді бібліографа у відділі рідкісної книги Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника АН УРСР. Померла Римма Семенівна Харабадот 20 листопада 2017 р. на 91 році життя і була похована на львівському Голосківському кладовищі поруч із братом Геннадієм. На смерть видатної грекині-румейки відгукнулися греки України в газеті «Эллины Украины».
Науково-пошукова, творча, громадська діяльність Римма Семенівна брала активну участь у діалектологічних експедиціях Київського державного університету імені Тараса Шевченка до румейських сіл Надазов'я, які тривали до 1977 р. під проводом Андрія Олександровича Білецького (1911—1995) і Тетяни Миколаївни Чернишової (1927—1993). Римма Харабадот була власницею рукопису, який селяни Великої Каракуби використовували з магічною метою задля лікування хворих. Вона надіслала рукопис до Андрія Білецького, який доправив його до Євгенії Едуардівни Гранстрем (1911—1991), яка підготувала відповідний археографічний опис, оприлюднений у 1981 і 1987 рр. Повний текст рукопису був виданий 2005 р. в Донецьку. Друге, виправлене й доповнене видання з факсиміле текстів рукопису вийшло в 2012 р. Предметом власних досліджень Римми Харабадот була народна творчість греків-румеїв, зокрема виготовлення килимів. Іншим завданням була підготовка словників румейської мови, насамперед її каракубського діалекту. В Україні питанням укладання румейського словника переймалися чимало носіїв румейських говірок, зокрема Леонтій Несторович Кир'яков (1919—2008), Антон Амвросійович Шапурма (1911—1987), Дмитро Лазарович Демерджі (1901—1991). Однак найбільш змістовними виявилися лексикографічні праці Олександра Ахіллесовича Діамантопуло (1910—1976). Результатом співпраці з останнім були два великі словники, які через низку обставин не були, на жаль, затверджені до друку. У межах роботи в Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у 1970— 1980-х рр. Римма Харабадот підготувала й видала низку статтей і бібліографічні описи палеотипів.
Після виходу на пенсію впродовж майже 20 наступних років Римма Харабадот продовжувала вдосконалювати всі підготовлені нею словники. У пошуках коштів Римма Харабадот звертається до Союзу греків України, до Федерації грецьких товариств України, до приватних осіб, до представників Грецької Республіки. У 2006 р., коштом Федерації грецьких товариств України словник був нарешті виданий. Він уміщує 6 360 гаслових слів румейської мови в тій формі, в якій вони використовуються мешканцями Великої Каракуби, Нової Каракуби й Бугаса. Редакторами словника названі Андрій Білецький і Тетяна Чернишова. Того ж 2006 р. вийшов друком у Маріуполі й словник Олександра Діамантопуло. Серед його укладачів зазначені також удова Анна Михайлівна Діамантопуло-Давидова, Римма Харабадот, Леонтій Кир'яков, Антон Шапурма, Дмитро Демерджи і Донат Патрича (1934—2004). Словник складається з двох частин: румейсько-російської та російсько-румейської і містить 13 335 і 9 450 слів відповідно.
У 1990–2000-х роках Римма Харабадот викладала новогрецьку мову на курсах при міському товаристві львівських греків. Двічі — у 1998 і 2002 рр. відвідувала Грецію. Брала активну участь в організації Львівського міського товариства греків (нині — Західно-Українське національно-культурне товариство імені Костянтина Корняктоса), а також Союзу греків України з центром у Донецьку, була делегатом першого установчого з'їзду грекинь України в Маріуполі 2001 р., упродовж багатьох років співпрацювала з Федерацією грецьких товариств України, надавала для друку свої фольклорні матеріали. Неодноразово нагороджена почесними грамотами Федерації грецьких товариств України, Західно-Українського грецького національно-культурного товариства імені Константина Корніактоса та іншими відзнаками. Дружні стосунки пов'язували Римму Харабадот з відомими греками Надазов'я: Іваном Георгієвичем Джухою, Антоном Щапурмою, Миколою Хорошем, Оленою Узбек, Лелєм Кузьмінковим та ін.
Римма Семенівна особисто впорядкувала й передала в 2008 р. на зберігання до Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського власні біографічні, творчі матеріали і листуванняНаціональна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Інститут рукопису. Харабадот Римма Семенівна (1927—2017) — филолог-класик, укладач словника румейських діалектів. Фонд № 426. 1119 од. зб.. Найціннішу річ з її особистої колекції грецьких артефактів — рукопис із народними молитвами й замовляннями Станіслав Семенович Харабадот подарував голові Федерації грецьких товариств України Олександрі Проценко-Пічаджи для повернення на румейсько-урумські терени.
Бібліографія
Харабадот Р. С. Румэку–русску–эллински глусарьо / Румейско-русско-новогреческий словарь. Под редакцией А. А. Белецкого і Т. Н. Чернышевой. Севастополь, 2006. 482 с. Румейско–русский и русско–румейский словарь пяти диалектов греков Приазовья / сост.: А. А. Диамантопуло-Рионис, Д. Л. Домерджи, А. М. Давыдова-Диамантуполо, А. А. Шапурма, Р. С. Харабадот, Д. К. Патрича. Мариуполь, 2006. 468 с. Харабадот Р. С. Видання грецькою мовою у відділі рідкісної книги // Книга і знання. Львів, 1974. С.162–174. Харабадот Р. С. Палеотипи у відділі рідкісної книги // Бібліотекознавство й бібліографія на службі науки. Київ: Наукова думка, 1979. С. 105—121. Харабадот Р. С. Каталог палеотипов из фондов Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника АН УССР. Київ: Наукова думка, 1986. 198 с. [Палеотипы и стародруки первой половины ХVІ века]. Xарабадот Р. Румейская прядильно-ткацкая терминология // Записки Товариства Андрія Білецького. Вип. 4. Kн. 2. Київ, 2006. С. 53—69. Харабадот Р. С. Письма с фронта // Эллины Украины. 2005. Грудень. № 12 (110). Харабадот Р. С. Семья Корняктов // Эллины Украины. 2009. Февраль. № 2(148).
Література