Тетя́на Микола́ївна Чернишо́ва (8 січня 1928 р., Київ — 2 березня 1993 р., Київ) — філологиня-елліністка, мовознавиця, літературознавиця, перекладачка, дослідниця румейських діалектів новогрецької мови і фольклору греків Надазов'я.

Життєпис Народилася 8 січня 1928 р. в Києві. Мати — лікар-невропатолог Анастасія Іванівна Чернишова (Покровська слобода Саратовської області, 1896—1988, Київ)ІР НБУВ. Ф. 364. № 748. У 1945 р. закінчила Київську середню школу № 13ІР НБУВ. Ф. 364. № 749 із золотою медаллю і в 1946 р. вступила на фізичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1951 р. вступила до аспірантури на кафедру фізики Київського державного педагогічного інституту, брала участь у наукових дослідженнях у галузі електротехніки. Водночас з 1947 р. відвідувала заняття з новогрецької мови на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, слухала лекції Андрія Олександровича Білецького та його батька академіка Олександра Івановича Білецького. У 1953 р. склала іспити екстерном за повний курс класичного відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка і вступила до аспірантури на кафедрі клaсичної філології і загального мовознавства. Влітку 1954 р. працювала перекладачем на ХІХ Міжнародній виставці в Салоніках (Грецьке королівство). З 1955 р. викладачка латинської мови на кафедрі загального мовознавства і класичної філології філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З травня 1956 до березня 1957 р. перебувала у відрядженні, працювала перекладачем при Торговому представництві при посольстві СРСР в Афінах (Грецьке королівство). У серпні 1957 р. Тетяна Чернишова брала участь у VІ Всесвітньому фестивалі молоді й студентів у Москві. Восени 1957 р. захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата філологічних наук за темою «Новогреческий говор сел Приморское (Урзуфа) и Ялта Первомайского района Сталинской области. (Фонетико-морфологический очерк)». 4 червня 1959 р. одружилася з професором Андрієм Білецьким. З 1959 по 1983 р. проводила заняття з новогрецької мови та літератури для підготовки фахових викладачів і перекладачів новогрецької мови, викладала латинську та новогрецьку мови, вела спецкурси з грецької літератури. Упродовж 1959—1977 рр. разом із Андрієм Білецьким очолювала експедиції до Надазов'я в межах літньої діалектологічної практики студентів філологічного факультету. У 1982 р. наслідок невиліковної хвороби мусила припинити виклади в Університеті, однак ще рік проводила заняття вдома. Надавала приватні консультації з грецької мови, літературознавства, мовознавства, продовжувала наукову і перекладацьку діяльність до останніх місяців життя. Померла в ніч на 2 березня 1993 р. Похована на Лісному цвинтарі міста Києва.

Наукова, перекладацька, педагогічна, громадська діяльність Авторка ґрунтовних досліджень ялтинсько-урзуфської говірки румейської мови греків Надазов'я, низки літературознавчих досліджень і довідкових статей про новогрецьких поетів і письменників, укладачка підручників і курсів латинської мови, фольклорних і лінгвістичних матеріалів за результатами діалектологічних експедицій. З кінця 1950-х рр. перекладала вірші, оповідання, повісті й романи з новогрецької мови, у 1989 р. була нагороджена золотою медаллю Спілки письменників і перекладачів Греції.

Активно сприяла перекладам українських поетів новогрецькою мовою, залучаючи для цього знаних грецьких поетів, мала публікації в грецьких газетах. В Університеті викладала латинську мову, вела групи з новогрецької мови, керувала науковими гуртками і фольклорними діалектологічними експедиціями студентів філологічного факультету.

У 1951—1952 рр. двічі відвідувала Надазовський регіон з метою спілкування з греками-румеями та урумами. Пізніше долучилася до студентських фольклорних експедицій Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Послідовно виступала за відродження й легалізацію грецьких і тюркських діалектів Надазов'я, за поновлення публікацій мовами греків України, сприяла виданням румейською мовою, дослідженню румейського фольклору тощоЧернухін Є. К. Рух за збереження мови і національних традицій у грецькому Надазов'ї: огляд листів до Андрія Білецького і Тетяни Чернишової 1950-х — 1980-х років // Національне питання в Україні: виклики сучасності, уроки історії. Доповіді та матеріали всеукраїнської наукової конференції 20 листопада 2014 р. Kиїв, 2016. С. 196—223.. Мала тісні й дружні стосунки з видатними греками-румеями та урумами: поетами, письменниками, науковцямиЧернухін Є. К. Феномен і трагедії родини Білецьких / Архів українських філологів А. О. Білецького і Т. М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Біографічне дослідження. Науковий каталог / Є. К. Чернухін; Т. С. Горбач, О. М. Купченко-Гринчук, В. Е. Лось; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ, 2014. С. 12., а також з новогрецькими письменниками, поетами та громадськими діячами.

Уже з кінця 1950-х рр. у Києві навколо родини Андрія Білецького і Тетяни Чернишової складався осередок опозиційної української інтелігенції, відомої пізніше як «шестидесятники». У дружніх стосунках з родиною і під певним літературознавчим упливом Білецьких перебували Григорій Кочур, Євген Сверстюк, Юрій Щербак, Віталій Коротич, Іван Драч. Серед тих, хто вивчав новогрецьку мову під проводом Тетяни Чернишової, були відомі пізніше науковці й перекладачі, громадські діячі й дипломати: Анатолій Чердакли, Олександр Пономарів, Ніна Клименко, Володимир Євтух, Віктор Соколюк, Василь Степаненко, Євген Конопацький, Ольга Терезова, Олександр Кислюк, Євген Чернухін, Володимир Шкуров, Наталія Косенко, Юрій Вестель.

Архівна та епістолярна спадщина Тетяни Чернишової зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у ф. 364 (2047 од. зб.).

Бібліографія Чернышева Т. Н. Новогреческий говор сел Приморское (Урзуфа) и Ялта Первомайского района Сталинской области. (Исторический очерк и морфология глагола). Киев: Изд-во Киевского университета, 1958. 79 с. Чернишова Т. М. Вибрані праці / упор. Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, А. О. Савенко. Київ, 2013. 400 с.

Переклади Самаракіс Антоніс. Прорахунок / З новогрецької переклала Тетяна Чернишова // Всесвіт. № 7. 1979. С. 6—98. Самаракіс Антоніс. Прорахунок. Переклад з новогрецької мови Тетяни Чернишової / Сучасна грецька повість. Київ, 1981. С. 133—260. Самаракіс Антоніс. Сигнал небезпеки / перекладачі Т. Чернишова, О. Пономарів, А. Чердаклі. Київ: Молодь, 1983. Казандзакіс Нікос. У Кноському палаці. Александр Македонський: Романи / переклад з новогрецької Василя Степаненка та Тетяни Чернишової; мал. Володимира Скубири. Київ: Веселка, 1986.  445 с., іл. Кумандареас М. Футболка номер дев'ять / переклад Т. Чернишової. Київ, 1990. 286 с.

Література Клименко Н. Ф. Елліністка з Божої ласки (До 70-річчя з дня народження Т. М. Чернишової) // Записки Київського історико-філологічного товариства Андрія Білецького. Київ, 1998. Вип. 2. С. 7–21. Спогади про Т. М. Чернишову та А. О. Білецького // Чернишова Т. М. Вибрані праці / упор. Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, А. О. Савенко. К., 2013. С. 318—395. Архів українських філологів А. О. Білецького і Т. М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Біографічне дослідження. Науковий каталог / Є. К. Чернухін; Т. С. Горбач, О. М. Купченко-Гринчук,В. Е. Лось; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ, 2014. 304 с. : іл. Чернухін Є. К. Феномен і трагедії родини Білецьких / Архів українських філологів А. О. Білецького і Т. М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Біографічне дослідження. Науковий каталог / Є. К. Чернухін; Т. С. Горбач, О. М. Купченко-Гринчук, В. Е. Лось; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ, 2014. С. 5—30. Чернишова Тетяна Миколаївна // Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/article-883086 Архів українських філологів А. О. Білецького і Т. М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Біографічне дослідження. Науковий каталог

Примітки