Сакро-Монте-ді-Орта (, офіційна назва компонента ЮНЕСКО — Sacro Monte di San Francesco d'Orta San Giulio) — католицький сакральний комплекс у муніципалітеті Орта-Сан-Джуліо, регіон П'ємонт, Італія. Розташований на вкритому лісом пагорбі над озером Орта, навпроти острова Сан-Джуліо. Комплекс присвячений життю святого Франциска Ассізького і є одним із дев'яти комплексів серійного об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО Священні гори П'ємонту та Ломбардії.

Історія

Ідея створення в Орті сакрального маршруту за зразком Сакро-Монте-ді-Варалло виникла наприкінці XVI століття. Реалізація проєкту розпочалася 1590 року завдяки новарському абатові Аміко Канобіо () за проєктом капуцина Клето да Кастеллетто-Тічіно ().

Важливу роль у формуванні комплексу відіграв єпископ Новари Карло Баскапе (), який сприяв визначенню послідовності сцен у каплицях та формуванню загальної художньої програми комплексу.

Будівництво та оздоблення Сакро-Монте тривало протягом XVII—XVIII століть. Тривалий період його формування зумовив поєднання різних художніх напрямів — від пізнього Ренесансу та маньєризму до бароко й мистецтва XVIII століття.

Комплекс

Сакро-Монте розташований на пагорбі, що виступає в озеро Орта. Каплиці розміщені вздовж маршруту серед лісу й садів та поєднані з оглядовими майданчиками, з яких відкриваються краєвиди на озеро та острів Сан-Джуліо.

Сакральний маршрут складається з 20 пронумерованих каплиць (I—XX), присвячених епізодам із життя святого Франциска Ассізького. Їхні інтер'єри утворюють послідовний образотворчий цикл із фресок та численних поліхромних теракотових скульптур.

Окремо від завершеного циклу наприкінці XVIII століття було розпочато спорудження так званої Нової каплиці (). Її спроєктував 1788 року архітектор Джованні Франческо Сантіні ді Ланья () на замовлення Джероламо Джемеллі. Каплиця залишилася незавершеною і не увійшла до пронумерованого циклу сцен із життя святого Франциска; нині будівлю використовують як простір для тимчасових виставок.

Маршрут завершується біля церкви Сан-Ніколао (). Первісна споруда була значно перебудована у XVII столітті за зразком нижньої базиліки Святого Франциска в Ассізі. У церкві зберігається дерев'яна скульптурна група Madonna della Pietà, датована XIV століттям.

Мистецтво

Каплиці оформлені як багатофігурні сцени, в яких скульптура поєднується з фресковим живописом та архітектурою. Такі композиції мали наочно представляти паломникам епізоди з життя святого Франциска.

Над оздобленням комплексу працювали численні художники й скульптори П'ємонту та Ломбардії. Серед них — Джованні Баттіста та Джованні Мауро делла Ровере, відомі як Fiammenghini, П'єр Франческо Маццуккеллі, відомий як Мораццоне, Крістофоро Престінарі, брати д'Енріко, Діоніджі Буссола та брати Нуволоне. Тривалий період створення комплексу дозволяє простежити розвиток сакрального мистецтва регіону від початку XVII століття до барокових композицій пізнішого періоду.

Світова спадщина ЮНЕСКО

2003 року Сакро-Монте-ді-Орта разом із вісьмома іншими сакральними комплексами було включено до серійного об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Священні гори П'ємонту та Ломбардії» (№ 1068). Сім із дев'яти Священних гір розташовані в П'ємонті, дві — в Ломбардії.

У системі ЮНЕСКО Сакро-Монте-ді-Орта зареєстрований як компонент 1068-003 під назвою Sacro Monte di San Francesco d'Orta San Giulio. Територія компонента займає 14 га, а його буферна зона — 7,5 га.

У номінаційній документації ЮНЕСКО комплекс описано як такий, що включає 21 каплицю, тоді як офіційний маршрут Сакро-Монте охоплює 20 пронумерованих і завершених каплиць.

ЮНЕСКО відзначає Священні гори як визначний приклад поєднання сакральної архітектури й мистецтва з природним ландшафтом. Особливістю комплексу в Орті є його розташування над озером та інтеграція каплиць, рослинності й панорамних краєвидів у єдиний ансамбль.

Примітки

Посилання Sacro Monte di Orta — Ente di gestione dei Sacri Monti Sacri Monti of Piedmont and Lombardy — UNESCO World Heritage Centre Sacro Monte di Orta — Comune di Orta San Giulio