Auchtertool — історична винокурня з виробництва односолодового віскі в Шотландії, яка знаходилась в невеличкому селі неподалік міста Керколді в регіоні . Підприємство виготовляло віскі з 1845 року до 1927 року. В 1980-х роках останні будівлі винокурні було знесено і на їхньому місці зведено комплекс житлових будинків під промовистою назвою The Maltings ().

Історія Підприємство було засновано 1650 року, як броварня. Ель виготовлений в Охтертулі десятиліттями був популярним у всьому Файфі і навіть постачався до Лондону. 1845 броварню було перетворено на винокурню, на якій розпочали виготовлення віскі. Першим зареєстрованим власником винокурні була компанія James Liddell & Co, яка отримала ліцензію на виробництво віскі у 1850 році. James Liddell & Co збанкрутувала і була ліквідована 1868 року. Що відбувалося з винокурнею наступні 15 років залишається невідомим, а орієнтовно в 1883-1884 роках вона вже перебувала у власності підприємця Вальтера Бартоломью. Наприкінці XIX століття винокурню відвідав видатний британський історик і дослідник алкогольної індустрії , тогочасний власник підприємства Вальтер Бартоломью особисто супроводжував Барнарда під час огляду ним винокурні. Завдяки записам Альфреда Барнарда ми маємо доволі детальний опис внутрішнього устрою винокурні. 1893 року підприємство було реорганізовано в акціонерну компанію Auchtertool Distillery Co, на чолі якої залишався Вальтер Бартоломью. 1896 року компанію придбала Robertson, Sanderson & Co, яка в свою чергу 1923 року була поглинута корпорацією (DSL). 1927 року, в процесі оптимізації своїх активів DSL прийняла рішення про припинення роботи винокурні Auchtertool.

Не зважаючи на закриття самої винокурні, DSL та її правонаступники продовжували експлуатацію солодового виробництва аж до вересня 1973 року, а митні склади працювали до середини 1980-х років і були знесені лише 1988 року.

Обладнання винокурні Винокурня була розміщена на ділянці площею 4 акри (близько 1,6 гектара). Ячмінь закуповувався в місцевих фермерів, солод готувався на власних солодівнях, а для його сушки використовували виключно торф. Для бродіння було передбачено 8 чанів, ємністю 2 780 галонів кожен (близько 12 600 літрів). На винокурні працювало 2 ємністю 2 500 галонів (близько 11 400 літрів) і 1360 галонів (близько 6 200 літрів). Для охолодження дистиляту використовувався великий черв'ячний чан. Митні склади були розраховані на одночасне зберігання 6000 бочок. Також на території винокурні була власна бондарна майстерня і стайня з конями.

Примітки

Джерела