Карл Георг Густав Шох, з 14 вересня 1909 року Ріттер фон Шох (; 25 травня 1858, Мюнхен — 6 травня 1924, Мюнхен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Баварської армії.

Біографія Його прадідом був швейцарський революціонер Йоганн Фелікс Шох (1768—1817), якого засудили до страти. Його дідом був Йоганн Ергард Шох (1788—1839), керівник військового кінного заводу Штайнгаден. Він був старшим сином Карла Вільгельма Шоха (1821—1868), оберста Баварського генерального штабу, та його дружини Марії, уродженої Гейманн, з Нюрнберга. Його брати Альберт, Еміль та Карл також стали генералами в Баварській армії.

Шох склав іспит на атестат зрілості у гімназії Максиміліана в Мюнхені в 1876 році, а згодом вступив до лав Баварської армії однорічним добровольцем. Однак, протягом зимового семестру 1876/77 року, він був зарахований на юридичний факультет Мюнхенського університету. Після успішного завершення навчання в Мюнхенській військовій школі, 1 грудня 1878 року його підвищено до другого лейтенанта 2-го піхотного полку «Кронпринц» в Мюнхені, з 30 вересня 1881 року — полковий ад'ютант. З 1 жовтня 1886 по 1 жовтня 1889 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені, після чого повернувся у свій полк. 14 грудня 1890 року відряджений в баварський Генштаб в Мюнхені. 1 листопада 1892 року повернувся у свій полк. З 30 червня 1893 року служив в Генштабі 2-го армійського корпусу у Вюрцбурзі. З 2 квітня 1895 року — командир роти 12-го піхотного полку «Принц Арнульф» в Новому Ульмі. З 27 вересня 1897 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 4-ї піхотної дивізії у Вюрцбурзі. 24 серпня 1898 року призначений в центральний відділ баварського Генштабі й того ж дня відряджений в Баварське військове міністерство в Мюнхені. 19 вересня 1900 року призначений в Генштаб 1-го армійського корпусу в Мюнхені. З 16 квітня 1902 року — командир батальйону 1-го піхотного полку «Король» в Мюнхені, з 16 липня 1903 року служив в штабі полку, з 17 жовтня 1905 року — командир полку. 16 жовтня 1908 року призначений в кадровий відділ Баварського військового міністерства і, одночасно, державним радником на постійній службі.

З 23 береня 1912 року — командир 5-ї піхотної дивізії в Нюрнберзі. Шох спочатку командував цим великим підрозділом на початку Першої світової війни під час прикордонних сутичок та битви при Лотарингії. Після цього відбулася битва при Нансі-Епіналь, перш ніж дивізія вступила в окопну війну між річками Маас та Мозель у середині вересня 1914 року.

Страждаючи від депресії та побоюючись осліпнути через вік, Шох проводив більшу частину часу в тилу з ад'ютантом та фельдшером. Він залишив оперативне командування своєму 1-му офіцеру Генерального штабу Юліусу фон Райхерту та лише формально інформував себе про ситуацію. 6 січня 1915 року Шох розпочав кількатижневу відпустку для одужання вдома, ненадовго повернувся на фронт 1 березня та остаточно залишив командування 20 квітня 1915 року. Згодом 2 лютого 1916 року Шох був внесений до резервного списку з встановленою законом пенсією.

На його прохання 9 жовтня 1917 року Шоха поновили на посаді інспектора постачання армійської групи «А», а з 16 березня 1918 року — інспектора 19-ї армії, яку він обіймав до грудня 1918 року.

Сім'я 9 листопада 1891 року він одружився з Паулою Вагнер (нар. 1867). Її батьками були Александер фон Вагнер (1838—1919), професор Академії образотворчих мистецтв у Мюнхені, та його дружина Берта Ольденбург (1844—1869), дочка видавця. У подружжя було три доньки.

Звання

Фенріх портупеї (24 березня 1877) Другий лейтенант (1 грудня 1878) Перший лейтенант без патенту (23 листопада 1887; патент від 13 квітня 1888) Гауптман (30 червня 1893) Майор без патенту (10 березня 1899; патент від 28 жовтня 1899) Оберстлейтенант (16 липня 1903) Оберст (17 жовтня 1905) Генерал-майор (16 жовтня 1908) Генерал-лейтенант (25 травня 1911) Генерал піхоти запасу (2 лютого 1916)

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу (11 грудня 1900) 3-го класу (14 листопада 1906) 2-го класу (9 березня 1909) зірка до ордена 2-го класу (22 серпня 1912) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 1-го класу (14 листопада 1906) офіцерський хрест (7 березня 1907) 2-го класу (8 березня 1910) зірка до ордена 2-го класу (22 грудня 1912) 1-го класу з мечами (2 лютого 1916) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (14 вересня 1909) Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 2-го класу із зіркою (1 березня 1912) Орден Грифона, великий хрест (29 грудня 1913) Залізний хрест 2-го класу (30 вересня 1914) 1-го класу (14 листопада 1914) Ганзейський хрест (Гамбург; 31 грудня 1917)

Бібліографія Шох публікував есеї на військові теми, зокрема в «Мюнхенському тижневику» та «Щорічниках для армії та флоту».

Die Tätigkeit des Marschalls Mac Mahon vor der Schlacht von Wörth, eine operative Studie. (Beiträge zur Kriegsgeschichte. Heft 2), Berlin 1904. Der deutsche Moselübergang im Jahre 1870 in französischer Beleuchtung. (Beiträge zur Kriegsgeschichte. Heft 3), Berlin 1906. Nationalismus und Politik, Rückblicke und Ausblicke. München 1918.

Примітки

Література

Herrmann A. L. Degener (Hrsg.): Wer ist’s? 4. Ausgabe, Leipzig 1909. Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. Verlag Michael Laßleben. Kallmünz/Opf. 1955. S. 267. Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 567 f. Peter Genner: Nach dem Ende der Klosterherrschaft – Schweizer Revolutionäre im Pfaffenwinkel. In: Der Welf, Jahrbuch des Historischen Vereins Schongau. 2013, S. 69–192, hier: S. 157–165 (Die Familie Schoch alias Rutishauser) und Stammbaum.

Посилання

Шох на сайті The Prussian Machine.