Точковий процес — у теорії ймовірностей і математичній статистиці математична модель випадкового розташування точок у деякому просторі. Точками можуть бути, наприклад, моменти настання подій у часі, положення об'єктів на площині або в просторі. Точкові процеси застосовують у теорії масового обслуговування, стохастичній геометрії, просторовій статистиці, телекомунікаціях, сейсмології, матеріалознавстві, екології та нейронауках.
Формально точковий процес можна визначити як випадкову локально скінченну лічильну міру: для кожної вимірної області величина задає випадкову кількість точок процесу, що потрапили до . Для простого точкового процесу його реалізацію можна записати у вигляді
де — положення точок, а — міра Дірака, зосереджена в точці .
Найвідомішим прикладом є пуассонівський точковий процес, у якому кількості точок у неперетинних областях є незалежними випадковими величинами.
Див. також Випадковий процес Процес підрахунку Пуассонівський процес Теорія відновлення Теорія масового обслуговування