Ге́ннінг Бе́єр (; 30 вересня 1958, Гамбург, Федеративна Республіка Німеччина) — західнонімецький терорист, член ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної армії» (RAF).
Життєпис Народився 30 вересня 1958 року в місті Гамбург в неблагополучній сім'ї з матір'ю-одиначкою, що страждала на алкоголізм. Мав старшого брата Вольфганга, який в свій час також брав активну участь в діяльності «Фракції Червоної армії». Радикалізувався в дуже молодому віці і вже у 16 років брав активну участь в колах RAF. Близько 1978 року обидва брати долучилися до самої організації.
19 листопада 1979 року разом з Рольфом Клеменсом Вагнером, Крістіаном Кларом та Петером-Юргеном Бооком взяв участь в пограбуванні відділення Швейцарського національного банку в Цюриху, викравши 548 тисяч швейцарських франків (близько 343 тисяч євро). Під час втечі через торговий центр Shopville зловмисники почали перестрілку з поліцією, внаслідок якої в шию було поранено випадкового перехожого. В намаганні викрасти автомобіль, Клар серйозно поранив жінку, якій вистрілив у груди. Крім того, в результаті стрілянини поранення отримали ще двоє поліцейських. Зрештою, Рольфа Клеменса Вагнера заарештували ще в торговому центрі, решті нападників вдалося втекти.
15 вересня 1980 року Гельмут Поль, Адельгейда Шульц, Інге Вієтт, Крістіан Клар та Геннінг Беєр в'їхали до Східної Німеччини та провели переговори з представниками Штазі в лісничому будиночку на річці Флут у Брізені. Група повернулася до Західної Німеччини на початку жовтня.
По поверненню взяв участь у підготовці замаху на головнокомандувача центральної групи армій НАТО генерала Фредеріка Крозена в Гайдельберзі 15 вересня 1981 року. Невдовзі після цього покинув «Фракцію Червоної армії» і 1 квітня 1982 року вирушив до Східної Німеччини, де жив під вигаданим ім'ям до 1990 року. Після колапсу Німецької Демократичної Республіки членів RAF, що переховувалися на її території, було викрито, заарештовано, екстрадовано до Західної Німеччини і притягнуто до суду. Беєра заарештували у Нойбранденбурзі 18 червня 1990 року. Після арешту він почав співпрацю зі слідством і скористався програмою захисту свідків.
У липні 1991 року Вищий регіональний суд Кобленца визнав Геннінга Беєра винним за сімома пунктами звинувачення у замаху на вбивство, за двадцяти одному пункту в пособництві та підбурюванні до замаху на вбивство, участі в підривах, пограбуваннях за обтяжуючих обставин та членстві в терористичній організації. Оскільки на момент скоєння злочинів йому не виповнився 21 рік, юридично він вважався неповнолітнім і, на думку судді, «був майже дитиною», його засудили до шести років позбавлення волі. Беєр дістав умовно-дострокове звільнення через п'ять років.
Примітки