Крі́ста Е́кес (; 5 лютого 1950, Майнц, Райнланд-Пфальц, Федеративна Республіка Німеччина — 23 травня 2012, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Федеративна Республіка Німеччина) — західнонімецька терористка, членкиня ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної Армії» (RAF).

Життєпис

Раннє життя Народилася 5 лютого 1950 року у Майнці в родині спадкового підприємця, керівника компанії з виробництва фруктових напоїв. До 1956 року жила в Нідер-Ольмі, коли переїхала з родиною в Гамбург. Під час навчання в гімназії в Бергендорфі брала активну участь в студентському самоврядуванні, зокрема обіймала посади президентки учнівського самоврядування та заступниці регіонального президента учнівського самоврядування. У 1969 році взяла участь у демонстраціях проти війни у В'єтнамі, а наступного року була виключена з гімназії, оскільки разом з іншими ученицями та вчителем опублікувала критичну статтю в шкільній газеті про сексуальну освіту. Зокрема стаття містила пропозицію надати список лікарів, готових виписувати протизаплідні пігулки. За допомогою адвоката Курта Грьоневольда вона оскаржила рішення про своє відрахування і у січні 1971 року отримала атестат про середню освіту.

Терористична діяльність У 1971 році Екес приєдналася до Міжнародної марксистської групи () в Гамбурзі і після загибелі Петри Шельм виступила проти державних репресій. За даними Федерального управління кримінальної поліції, вивчала математику в Гамбурзі і отримала членство в керівному колі «Революційної комуністичної молоді» (). Як помічниця адвоката RAF Курта Грьоневольфа, який раніше представляв її у справі про виключення зі школи, відвідувала ув'язнених членів «Фракції Червоної армії». Так, Екес контактувала з Маргріт Шиллер під час її суду. Розчарована розбіжностями в теоретиці троцькістів і розвинувши сильніший інтерес до практичної реалізації своїх політичних поглядів, разом з Вольфгангом Беєром шукала прямого контакту з RAF і у 1973 році покинула Міжнародну марксистську групу.

Брала участь у сквотингу в Гамбурзі і у 1973 році приєдналася до RAF, перейшовши у підпілля в період між тимчасовим затриманням і видачею нового ордера на арешт.

Арешт і смерть У лютому 1974 року заарештована разом з Гельмутом Полем та іншими терористами в квартирі у Гамбурзі. За два роки, у 1976 році, засуджена Гамбурзьким регіональним судом до семи років позбавлення волі, зокрема за пограбування за обтяжуючих обставин і участь у злочинній організації. Під час ув'язнення Екес брала участь у кількох голодуваннях RAF, а після звільнення навесні 1981 року знову опинилася в підпіллі. 2 липня 1984 року, разом з Ернстом-Фолькером Штаубом та іншими учасниками організації, знову опинилася під арештом. 1986 року Вищим регіональним судом Штутгарта засуджена до ще восьми років позбавлення волі за членство в терористичній організації та порушення законів про зброю. Під час другого ув'язнення в Кельнській в'язниці разом з іншими членами RAF знову брала участь у голодуваннях на знак протесту проти умов утримання у в'язницях, останній з десяти яких відбувся 1 лютого 1989 року.

Хоча більшість в'язнів тимчасово переривали свої протести, Екес та Карл-Гайнц Деллво продовжували голодування безперервно. 17 березня 1989 року Екес перевели до лікарні через її стан здоров'я. Обидва терористи припинили голодування у квітні 1989 року після понад 70 днів протесту. Згодом Екес перевели до в'язниці Білефельд-Бракведе та звільнили з-під варти 1 липня 1991 року.

У вересні 2010 року розпочався новий судовий процес проти Верени Беккер за убивство Зігфріда Бубака, яке сталося у 1977 році. Екес була викликана як свідок, однак відмовилася, посилаючись на своє право відмовитися від свідчень, якщо існує ризик самозвинувачення. Вищий регіональний суд Штутгарта відхилив цей аргумент, оскільки Екес на момент злочину перебувала під арештом та призначив примусове утримання під вартою на строк до шести місяців, аби змусити її почати свідчити. Оскільки на той момент Екес вже була тяжкохвора на лейкемію, Федеральний суд скасував це рішення, визнавши його таким, що порушує принцип пропорційності.

Кріста Екес померла від лейкемії 23 травня 2012 року в Карлсруе та була похована на головному місцевому цвинтарі.

Примітки