«Змова і трагедія Шарля, герцога Бірона» або «Змова Шарля, герцога Бірона» ( ) - віршована трагедія англійського драматурга Джорджа Чапмена, поставлена на сцені і опублікована в 1608 році.
Дія п'єси відбувається у Франції 1602 року, у ній зображено реальні події. Головний герой - Шарль Арман де Гонто, герцог де Бірон, маршал Франції, який організовує змову проти короля Генріха IV . У першій частині Бірона викривають, але він вимолює пощаду. У другій частині маршал береться за старе, і цього разу його засуджують на смерть, хоча він і намагається вимолити прощення за всяку ціну .
П'єса про Бірона стала другою із чотирьох п'єс Чапмена, присвячених недавнім подіям у Франції: приблизно в 1603—1604 роках був написаний « Бюссі д'Амбуаз », в 1613 відбулася публікація « Помсти Бюссі д'Амбуаза », а в 1635 році,після смерті автора,світло побачила "Трагедія Шабо, адмірала Франції". У випадку з Біроном йдеться про зовсім нещодавні події, тому французький посол у Лондоні Антуан Лефевр де ла Бодері відразу після прем'єри в театрі Блекфрайєрс в 1608 зміг досягнути заборону постановки . Відомо, що його особливо обурила сцена, де королева Франції б'є по щоках коханку чоловіка. Незабаром заборона була порушена, троє акторів через це опинилися на якийсь час у в'язниці .
Того ж року (1608) «Змова і трагедія» були опубліковані у вигляді тома in-quarto із суттєвими цензурними купюрами: зокрема, з тексту зникла сцена з ляпасами. 1625 року вийшло друге видання. Один екземпляр цієї книги був в особистій бібліотеці короля Карла I, який читав п'єсу і робив у тексті свої нотатки (король порівнював описані Чапменом події з тим, що відбувалося в Англії в 1630-х роках, напередодні громадянської війни ) .
Чапмен зображує Бірона як людину героїчного складу, погублену своїм егоїзмом . Дослідники бачать тут вплив раннього Крістофера Марло із його культом сильної особистості. У чапменівському Біроні помітна схожість із двома персонажами Шекспіра — Коріоланом та Макбетом . У перших глядачів і читачів могли виникнути асоціації з графом Ессексом, який теж підняв заколот проти свого монарха і був за це страчений (є гіпотеза, що в сцені з ляпасами Чапмен дав усвідомлений натяк до цього сюжету ).