Похід Самійла Корецького в Молдову (1615—1616) — приватна військова інтервенція польсько-українських магнатів під проводом князя Самійла Корецького, метою якої було зведення на молдавський престол прихильного до Могил та Корецького Олександра Могили.

Попри початкові успіхи (захоплення столиці Ясси), військо Корецького зазнало поразки від з'єднаних османсько-татарсько-молдавських сил у битві при Корнул-луй-Сас у 1616 році. Сам Корецький разом із господарем та його матір'ю потрапив у полон і був ув'язнений у стамбульському замку Єдікуле. Навесні 1618 року Корецькому вдалося здійснити резонансну втечу та повернутися до Речі Посполитої.

Передумови Українсько-волинський князь Самійло Корецький одружився з Катериною, донькою молдавського господаря Єремії Могили, яка славилася своєю вродою. Цей династичний шлюб утягнув його, а також інших родичів Могил (зокрема магнатські роди Потоцьких і Вишневецьких), у тривалу боротьбу за престол Молдавського та Валаського князівств, відому як Молдавські війни магнатів.

Після смерті Єремії Могили у 1606 році його амбітна вдова Єлизавета прагнула зберегти трон за своїми неповнолітніми синами. Проте господарський престол посів брат Єремії — Симеон Могила, який за рік помер за нез'ясованих обставин (ймовірно, був отруєний Єлизаветою). Наступний спадкоємець, син Симеона Михайло Могила, зустрів жорстку опозицію, що призвело до міжусобної війни. Магнати Речі Посполитої втрутилися у конфлікт: коронний гетьман Станіслав Жолкевський підтримував Михайла, тоді як роди Потоцьких і Вишневецьких стали на бік Єлизавети. У 1607 році приватна армія Потоцьких розбила суперників у битві під Штефанештами та посадила на трон старшого сина Єлизавети — Костянтина Могилу.

Османська імперія, сюзерен Молдавського князівства, негативно сприйняла зростання польсько-українського впливу на своїх кордонах. У 1611 році османи скинули Костянтина й призначили господарем свого ставленика Стефана IX Томшу. Томша вигнав Єлизавету з країни. У 1612 році магнат Стефан Потоцький здійснив новий похід на підтримку Могил, однак зазнав поразки під Сасовим Рогом; претендент Костянтин Могила потонув під час переправи через Дністер, а самого Стефана Потоцького було взято в полон.

Після загибелі Костянтина Єлизавета Могилянка не відмовилася від своїх претензій і вирішила звести на престол молодшого 12-річного сина Олександра. Перебуваючи в землі Руській (зокрема на Волині), вона звернулася по допомогу до зятя — князя Самійла Корецького, який погодився очолити нову військову експедицію.

Битва під Яссами Невдовзі, у 1615 році, Самійло Корецький разом із князем Михайлом Вишневецьким та претендентом Олександром вирушили у збройний похід. До складу їхнього війська увійшли приватні магнатські корогви, шляхетські загони, а також кілька тисяч запорозьких козаків. Вони рушили на молдавську столицю Ясси, де в листопаді 1615 року вщент розгромили війська Штефана Томші.

Дванадцятирічний Олександр Могила посів господарський престол. Одразу після перемоги, для остаточного скріплення династичного союзу, Корецький офіційно обвінчався з Катериною Могилянкою.

Битва при Корнул-луй-Сас Зміна влади викликала обурення османського султана Ахмеда I, який наказав своєму іншому васалу, валаському господарю Раду Міхні, та силістрійському паші Іскендер-паші усунути Олександра з престолу. Ситуацію для Олександра й Корецького ускладнила раптова смерть союзника — князя Михайла Вишневецького (за переказами, отруєного османським агентом під час причастя).

Самійло Корецький залишився сам, проте знову зібрав військо на Волині та залучив козаків для другого походу в Молдову. Цього разу королівський уряд Речі Посполитої офіційно відхрестився від дії магната, прагнучи уникнути відкритої війни з Османською імперією. Османсько-татарські сили вибили Олександра зі столиці й призначили господарем Раду Міхню. У вирішальній битві при Корнул-луй-Сас (липень 1616 року) турецько-татарське військо під командуванням Іскендер-паші розгромило загони Корецького. Сам князь Самійло, господар Олександр Могила та його мати Єлизавета потрапили в полон.

Втеча з в'язниці Єдікуле Корецького відправили до Стамбула та ув'язнили в одній із найсуворіших фортець-в'язниць Османської імперії — Єдікуле (Семибаштовий замок). Родина князя та його брат Юрій Корецький намагалися викупити його за величезну суму, проте османи відмовлялися від викупу, вважаючи Корецького запеклим і небезпечним ворогом імперії.

Допомогу вдалося організувати безпосередньо в Стамбулі за допомогою православного духовенства. Корецький спустився з високої вежі за допомогою мотузки та знайшов прихисток у будинку грецького священика, де перечікував інтенсивні пошуки. За кілька тижнів, перевдягнувшись у чернечий одяг та за підробленим паспортом, він дістався корабля, яким відплив до Неаполя, а згодом до Рима. У Римі йому надав аудиєнцію папа Павло V. Після цього через Відень, де його прийняв імператор Священної Римської імперії, князь навесні 1618 року урочисто повернувся на батьківщину.

Дивовижна втеча зробила ім'я Корецького відомим у усій Європі, проте це ще не завершило молдавських авантюр князя.

Наслідки та загибель У 1620 році Корецький взяв участь у новій молдавській експедиції під проводом польного гетьмана Станіслава Жолкевського. Після трагічної для польсько-козацьких сил битви під Цецорою князь знову потрапив до османського полону.

У 1621 році османська армія зазнала поразки у Хотинській битві. За умовами Хотинського мирного договору османи зобов'язувалися звільнити полонених. Проте Корецький становив для них занадто велику загрозу. Коли до Стамбула прибув польський посол Кшиштоф Збаразький, аби викупити Корецького, османи вирішили ліквідувати князя заздалегідь: у червні 1622 року його задушили у в'язниці Єдікуле. За легендами, перед смертю Корецький чинив відчайдушний опір і голіруч убив кількох нападників.

Див. також Самійло Корецький Єлизавета Могила Олександр Могила Ахмед I Молдавські війни магнатів Польсько-османські війни

Примітки