Князь Миха́йло Миха́йлович Вишневе́цький (бл. 1575 — початок 1616.— S. 776. ) — руський князь, державний та військовий діяч Речі Посполитої. Син Михайла Вишневецького, батько Яреми Михайла Вишневецького. Член Львівського братства. Йому як покровителю православ'я присвятив свій «Тренос» Мелетій СмотрицькийГрушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 593..
Життєпис Михайло Вишневецький брав участь у придушенні повстання Наливайка: разом з Єжи (Юрієм) Струсем, Кириком Ружинським командував загоном, який Станіслав Жолкевський відправив до ГорошинаЯворницький Д. Історія запорізьких козаків — К. : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — С. 118. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2)..
Мав посаду старости овруцького. Посідав також староство у Кам'янці-Струмиловій (запис 1608 року). — S. 784. Брав участь у молдавських магнатських війнах та польсько-московських війнах Смутних часів. Був власником Рохманова, Ромен (відібране поляками, син Ярема відбив у магната Адама Казановського), розбудував місто Лубни, заснував Густинський і Ладанський монастирі. За його правління Лубни стали містом, де почалося вербування військ для походу на Москву Лжедмитрія І.
Князь Юрій Іванович Чорторийський продав йому Вишнівець після розлучення з дружиною Анною Заславською.Latacz E. Czartoryski Jerzy (ur. оk. 1560 †1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — S. 277. Розширив свої задніпровські володіння коштом повернутих від Московського царства володінь, відбивши у нього Путивль, Прилуки, Сенчу, Ромни, Лохвицю.
25 травня 1603 р. в Сучаві уклав шлюб з Раїною Могилянкою — донькою господаря Молдови Єремії Могили. Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremiasz h. własnego (ok. 1555—1606) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 568
Разом з Стефаном Потоцьким, князем Самійлом Корецьким здійснив походи до Молдови заради захоплення престолу князівства братами своєї дружини — Константином (1607 р.), Олександром Могилами (1615 р.).
1614 року не без впливу дружини записався до Львівського братства.Шиян Л. Захисниця віри // «Вільне життя плюс». — Тернопіль, 2015. — № 30 (15662) (17 квіт.). — С. 5.
На час останнього походу можливо був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя. Був похований у родовому маєтку у Вишнівці (у церкві перед замком).
Нащадки Князь Михайло Вишневецькийкаштелян Брацлавський, каштелян Київський, староста Черкаський, Канівський, Любецький та Лоївськийнарод. 1529 † 1584 Гальшка Зеновичівна† бл. 1594 Раїна Могилянканар. 1588 † після 18 січня 1619 OO перед 1606 Князь Михайло ВишневецькийСтароста Овруцькийнар. ? † перед 1616 Князь Ярема Михаїл Вишневецький воєвода руський, староста Перемишльський, Новотарський, Гадяцький та Канівський нар. 1612 † 22 серпня 1651 Олександр Роман Вишневецький † 1629 Юрій Христофор (Єжи Кшиштоф) Вишневецький † 1629 Анна Вишневецька
Примітки
Джерела Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 544—546. — S. 772—781.
Посилання 22. Січня 4. / Лютого 21 — Позов п. Андрія Поморського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за невиплату 400 золотих польських, взятих у борг 60. 1610 p., грудня 20. / Лютого 25 — Позов п. Федора Вільгорського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за вирубання дерев у Васковецькому гаю 64. Січня 4. / Лютого 25 — Позов п. Павла Лосятинського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за невиплату 6.000 золотих польських, взятих у борг