Раї́на Вишневе́цька (Могиля́нка) (бл.Шиян Л. Захисниця віри… — С. 5. 1589 — 1619, м. Вишнівець, нині смт Збаразького району Тернопільської області) — меценатка XVII століття, фундаторка Прилуцько-Густинського, Ладанського, Лубенсько-Мгарського монастирів. Сестра Марії Амалії, Анни Могил. Мати Яреми Вишневецького.

Біографія Донька молдовського господаря Єремії Могили та Єлизавети Чомортань-Лозинської, найстарша з 6-ти його дітей, що дожили до повноліття.

Після вимушеної еміграції батька до Галичини її дитинство пройшло за межами Молдавії. Любов Шиян вказує на маєток батька в селі Устя поблизу Снятина, Польський біографічний словник вказує на теперішнє Устя-Зелене (нині Монастириський район), викуплене батьком в Остроругів.

25 травня 1603 вийшла заміж за старосту овруцького, канівського, черкаського, князя Михайла Вишневецького. Шлюб уклали в Сучаві.Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremiasz h. własnego (ok. 1555—1606) // Polski Słownik Biograficzny . — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 568. .

Князь Михайло Вишневецький прожив недовге життя, помер близько 1616 року (його отруїв у Молдавії під час таїнства причастя підісланий православний чернець). Можливо, звідси виникла майбутня недовіра сина князя Єремії Вишневецького до православної церкви, яка виявилась потім у переході Яреми до католицького обряду. Раїна залишилась вдовою з малолітнім сином Єремією. За наказом короля Сигізмунда ІІІ Вази вдову князя Михайла Вишневецького Раїну, її малих дітей Ярему й Анну було засуджено до вигнання. Магнатам приписувалось з ними

Після смерті чоловіка Михайла шляхтянка успадкувала «замок і мєсто Лубни, зо всємі футорами, яко теж і іншиє замки і мєста» (постанова Люблінського трибуналу).

Княгиня Раїна проживала з сином у волинських маєтностях у Вишневці, де був палац покійного князя МихайлаНечуй-Левицький І. Князь Єремія Вишневецький ..

Сина Єремію виховувала, наслідуючи традиції православної віри. Помираючи, нібито взяла клятву з Яреми дотримуватись батьківського обряду, не переходити в католицтвоДяченко Т. Лубенщина і князі Вишневецькі ..

З цього приводу дослідник Юрій Рудницький зазначає:

Д-р Наталя Яковенко доводить: «історія про „материнську клятву“ виникла у час жорсткої суперечки православних з католиками, коли православні магнати переходили в католицизм. А чому переходили? Тому що в єзуїтів була „важка артилерія“ — освіта»Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — К. : Наукова думка, 1993. — 416 с. (вид. 2-ге, переглянуте і виправлене. — К. : Критика, 2008. — 472 с.). — С. ..

Після смерті матері Ярема отримав опіку стрийка князя Костянтина, який віддав племінника до єзуїтської колегії. Виховання та навчання мало свій вплив — з колегії Ярема вийшов прихильником католицизму. Одружившись із вихованкою єзуїтів Ґризельдою із Замойських, князь Ярема став учасником боротьби з православною вірою, українством, при цьому відзначався суворістю. 1648 року Ярему було вигнано з України.

Внук Раїни Могилянки, Міхал Корибут Вишневецький, 1669 року був обраний королем Польщі і правив до 1673 року. Польща за правління М. Корибута-Вишневецького воювала у 1672 році проти турків та козаків гетьмана Петра Дорошенка. Через поразку у війні поляки прогнали короля.

Раїна Вишневецька негативно ставилася до утисків польсько-шляхетським урядом православної церкви. Підтримувала православне духовенство, зокрема Ісаю Копинського, який виступав проти засилля римо-католицької та унійної церков в Україні.

Діти У шлюбі з Михайлом Вишневецьким народились: Ярема (Єремія) (1612—1651) Олександр (?—1629) Юрій (?—1629) Анна (?—1648) — перша дружина люблінського старости Збіґнєва ФірлеяFirlejowie (02) .

Меценатство

Українські жінки в часи Люблінської унії Литви й України нарівні з чоловіками вели боротьбу проти польського впливу, добродійністю, засновували школи, монастирі, будували церкви, друкували православні книжки. Раїна Могилянка була одним із меценатів того часу.

1619 — Кирило Транквіліон-Ставровецький видав у Рохманові «Євангеліє учительноє», збірку своїх проповідей на неділю та свята. Окремі частини цієї праці присвятив Раїні Могилянці-Вишневецькій, в маєтку якої проживав, працювавПиндус Б., Чернихівський Г. Ставровецький (Транквіліон) Кирило // .

Ладинський (Підгірський) монастир

1600 року монахи Київського Межигірського монастиря Іоасаф, Євфімій та Геннадій прийшли в Чернігівські землі, де зупинились на острові Густиня; було засновано Густинський Свято-Троїцький монастир. Євфімій — засновник Свято-Покровського монастиря поблизу річки Ладанки 6 серпня 1614 року; фундаторка — юна княгиня Раїна Могилянка (Вишневецька). 1735 року пожежа вщент зруйнувала монастир з його трьома храмами, дзвіницею, іншими спорудами. Після цієї трагедії обитель відновилась швидко, 13 квітня 1763 року відбулось освячення нового храмуЛадинський Свято-Покровський монастир // Сайт «Православие» . .

Густинський Свято-Троїцький монастир

Густинський монастир було засновано ченцем Йоасафом у 1600 році. Місцем для монастиря Йоасаф обрав землі князів Вишневецьких на одному із островів річки Удай. Через густі ліси, які покривали острів, він отримав назву Густиня. Звідси і назва заснованого монастиря — Густинський. Допомогу монахи спочатку отримали від місцевих жителів, які несли харчі, гроші, доставляли будівельні матеріали. Так виникла церква Пресвята Живоначальної Трійці (Троїцька церква). Допомагав Йосафові Ісая Копистинський, який виклопотав у Михайла Вишневецького острів. В 1615 році князі Раїна Вишневецька видала монастирю грамотуЖалованная грамота княгини Раины Корыбутовой Вышневецкой Густынскаго монастыря игумену Исаіи Копынскому // АЗР. — Т. IV.. Крім острова Густиня, монастир отримав навколишні ліси, луки та орні землі.

Спасо-Преображенський Мгарський монастир

Коштами Раїни Вишневецької видатним церковним діячем Ісаєю Копинським було засновано Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Ісая Копинський був ігуменом Густинського монастиря, очолював Київське братство, брав участь у створенні Києво-Могилянської академії. Йому Раїна 18 січня 1619 р. довірила грамоту на заснування православного монастиря у Мгарському лісі за шість кілометрів від міста Лубни. У повісті «Близнюки» Т. Г. Шевченко повідомляє, що місце, де було споруджено монастир, Раїні вказали ангели. 1622 року в Лубнах Ісаєю Копинським було засновано церковне братство при храмі Пресвятої Трійці.

1636 року Ярема Вишневецький році видав акт Мгарському монастирю, що підтверджував його володіння вільшанськими землями. Історики пояснюють тим, що поблизу Мгарської обителі проживали православні діячі Петро Могила, Ісая Копинський. Можливо, мали силу заповідь матері та пам'ять предків.

У грамоті Ярема пише:

Див. також Ярема Вишневецький Євдокія Олельківна Марія Штефанівна Вишневецька

Примітки

Джерела Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Дзюба О. М. Вишневецька (Могилянка) Раїна // Нечуй-Левицький І. Князь Єремія Вишневецький // Зібрання творів у десяти томах. — К. : Наукова думка, 1966. — Т. 7. Прозові твори. — С. 5—259. Чернихівський Г. Вишневецька-Могилянка Раїна (Ірина) Єреміївна // Шиян Л. Захисниця віри // Вільне життя плюс. — Тернопіль, 2015. — № 30 (15662) (17 квітня). — С. 5. Левицкий О. Раина Могилянка, княгиня Вишневецкая. — К., 1887.

Посилання

Ладинський Свято-Покровський монастир . — Переглянуто: 27 січня 2017. Лубни. Луговий О. Раїна Могилянка, княгиня Вишневецька // Визначне жіноцтво України . — Переглянуто: 27 січня 2017. Музейний простір України. Подорож Україною Полтавщина на Різдво. Мгарський монастир. Książęta Wisniowieccy (01) Firlejowie (02) . Шевченко Т. Г. Близнецы .