Omphalotus subilludens, відомий англійською як Southern Jack O'lantern mushroom («південний гриб-ліхтарик»), — вид базидіоміцетових грибів роду Omphalotus. Достовірно зафіксований у Флориді та Техасі, є повідомлення про знахідки в Аризоні та Мексиці. Утворює плодоношення на мертвих і всихаючих деревах у теплу пору року — доволі велике оранжеве до оранжево-коричневого плодове тіло, що росте скупченнями. Найближче споріднений з O. olivascens, O. olearius та O. japonicus, з якими має високу схрещувальну сумісність. Отруйний для людей і тварин, хоча рідко спричиняє загрозливі для життя симптоми — здебільшого шлунково-кишкові, минають за 24–48 годин. Сполуки цього гриба мають фармакологічний потенціал — як антикоагулянти, у протипухлинній терапії та як антибіотики. Гриб також біолюмінесцентний, слабко світиться навколо пластинок унаслідок окиснення люциферази.
Опис Капелюшок завширшки до 15 см, оранжевого до темно-червонувато-коричневого кольору, опуклий до розпростертого, в центрі западистий чи конічний. Товсті білі пластинки низхідні, можуть бути біолюмінесцентними, оранжеві, оранжево-коричневі до червонувато-коричневих, з віком темнішають. Ніжка глибоко-жовта до оранжево-жовтої, як і внутрішній м'якуш; часто розташована ексцентрично. Спори білі, еліпсоїдні, видовжені чи яйцеподібні, розміром приблизно 7–9 на 5 мкм.
Філогенія Уперше зібраний Вільямом А. Мюрріллом 21 квітня 1944 року на пальмі Phoenix canariensis у Гейнсвіллі (Флорида), описаний як Monodelphus subilludens, синонімізований з Clitocybe subilludens, пізніше перенесений до роду Omphalotus Г. Е. Бігелоу. Спершу вважався близькоспорідненим з O. illudens через морфологічну схожість, проте секвенування ITS показало 7,35 % відмінності між видами. Рід Omphalotus включає дві філогенетично відмінні клади: клада O. olearius (O. subilludens, O. olivascens, O. japonicus, O. olearius та віддалено O. nidiformis) та клада O. illudens (O. illudens і O. mexicanus).
Екологія та поширення Сапротроф, що заселяє пні й корені мертвих і всихаючих листяних дерев та пальм. Трапляється у листяних лісах і приміських зонах з мертвими деревами. Зафіксований у Флориді й Техасі, з можливими знахідками в Аризоні та Мексиці.
Отруєння Хоча рідко становить загрозу для життя, ілюдини, наявні у видах роду Omphalotus, спричиняють шлунково-кишкові розлади — нудоту, блювання, діарею й пітливість. Гриб часто плутають з лисичками, що трапляються в тому самому середовищі.
Біохімія Гриб продукує чіткий світловий ефект з пластинок за участю ферменту люциферази. У культурах O. subilludens виявлено атромент і телефорову кислоту; атромент є ефективним антикоагулянтом, подібним до гепарину, а також має антибактеріальну активність. Гриб містить ілюдини (зокрема ілюдидин та ілюдин M) — сполуки з потенційним застосуванням у протипухлинній терапії та як антибіотики, хоча в природному стані надто токсичні для безпосереднього використання.
Примітки