Володимир Васильович Кир’янов (15 березня 1951, Кіровоград, нині Кропивницький — 15 серпня 2017, Кропивницький) — український художник-графік, книжковий ілюстратор і карикатурист.

Член Національної спілки художників України з 1992 року. Лауреат Кіровоградської обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна (2010).

Життєпис

Народився 15 березня 1951 року в Кіровограді (нині Кропивницький).

У 1974—1976 роках навчався у Ленінградському інституті театру, музики та кінематографії. Серед його викладачів були Ю. Клюге та І. Коротков.

Працював художником-оформлювачем Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР, у 1980—1993 роках — на заводі «Гідросила». Згодом перебував на творчій роботі.

Як художник-ілюстратор співпрацював із видавництвами Кіровограда, Києва, Кишинева, Кривого Рогу та Москви.

З 1992 року був членом Національної спілки художників України.

Дружина — Кир’янова Любов Григорівна, українська художниця-живописиця, портретистка та іконописиця. Діти — донька Марина Кир’янова та син Олександр Кир’янов (нар. 1983), художник і музикант.

Помер 15 серпня 2017 року у Кропивницькому.

Творчість

Основною галуззю творчості Володимира Кир’янова була станкова графіка. Художник працював переважно у техніці авторського рисунка пером. Для його творчості характерні філософічність та іронічність.

У його графіці використовувалися фантастичні, гротескні та сюрреалістичні образи, парадоксальні просторові ситуації та метафоричні трансформації предметного світу.

Кир’янов працював також у жанрі карикатури та гумористичного рисунка.

Серед основних станкових творів художника — «Гамлет на селі» (1979), «Невтручання», «Сходи» (1983), «Дзеркало», «Катеринщик» (1984), «Бовкання», «Долі», «Визрівання», «У майстерні» (1989), «Коти» (1992), «Адам і Єва» (1999), «До Європи» (2009), «Висмикувачі дерев» (2010).

Книжкова графіка

Значне місце у творчості Кир’янова посідала книжкова графіка. Він працював як ілюстратор та художник-оформлювач художньої прози, поезії, дитячої й довідкової літератури.

Серед проілюстрованих або оформлених ним видань:

Вітауте Жилінскайте — «Парадокси» (Кишинів, 1983); Микола Хижко — «Загадки з бабусиної грядки» (Київ: «Веселка», 1988); Василь Фіялко — «Оранжеве сонце» (Київ: «Веселка», 1989); Осип Мандельштам — «Избранное» (Дніпропетровськ, 1990); Віктор Шило — «Практика: 1962–1991» та «Лезо голки»; Валерій Сомов — «По-латыни между прочим» (Москва, 1992); Олександр Жовна — «Вдовушка» (1996); Григорій Гусейнов — «Станційні пасторалі. Сповідь дитинства»; Валерій Гончаренко — «Парад химер» (1999); Валерій Сіднін — «12-й километр» (Кіровоград, 2005) та «Улитка на лезвии» (Київ, 2008); Валерій М’ятович — «Номенклатурний декамерон» (2016).

1983 року Кир’янов створив цикл ілюстрацій до повісті Миколи Гоголя «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем». Цикл залишився неопублікованим. Одна з ілюстрацій до повісті перебуває у музейному зібранні.

Виставкова діяльність

У всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставках Кир’янов брав участь від 1983 року.

Серед виставкових проєктів за його участю:

IV виставка книжкової графіки «Художник і книга» — Київ, 1983; міжнародне бієнале «Імпреза-89» — Івано-Франківськ, 1989; міжнародне бієнале «Імпреза-91» — Івано-Франківськ, 1991; триєнале графіки Балтійських держав — Калінінград, 1995; виставка українських художників у Москві — 2002.

Тривалий час Кир’янов співпрацював із відділом мистецтв Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського. Перша виставка його творів у бібліотеці відбулася 1985 року, друга персональна виставка — 1996 року.

Зберігся архівний відеозапис персональної виставки Кир’янова, що відбулася у вересні 1996 року.

За даними краєзнавчого ресурсу бібліотеки імені Чижевського, у Кіровограді відбулося сім персональних виставок художника.

2011 року відбулася персональна виставка Кир’янова, присвячена його 60-річчю.

Твори у музейних зібраннях

Твори Володимира Кир’янова зберігаються у Кропивницькому обласному музеї мистецтв, Художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна та Івано-Франківському обласному художньому музеї.

У державній частині Музейного фонду України представлені, зокрема:

«Птах УІІ» (1993, папір, туш, перо); «З вікна» (2000, папір, туш, перо); «Плин часу» (2005, папір, туш, перо).

Нагороди та відзнаки

Кіровоградська обласна премія у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна — 2010.

Пам’ять

Після смерті Володимира Кир’янова у Кропивницькому відбувалися виставки, вечори пам’яті та інші мистецькі заходи, присвячені його творчості.

15 березня 2018 року у відділі мистецтв Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського відбувся вечір пам’яті художника. У програмі були презентація електронної виставки, перегляд відеоматеріалів з архіву родини Кир’янових та спогади про художника. Захід був підготовлений спільно з обласним художнім музеєм та Кіровоградською організацією Національної спілки художників України.

У серпні 2018 року в Кіровоградському обласному художньому музеї (нині — Музей мистецтв) відкрилася посмертна виставка «Мистецькі фантазії Володимира Кир’янова».

15 грудня 2018 року у відділі мистецтв бібліотеки імені Д. І. Чижевського відбулася презентація посмертного альбому графічних робіт Кир’янова «Реальність нереального». До альбому увійшло 36 графічних творів художника різних років.

15 березня 2021 року, до 70-річчя від дня народження Володимира Кир’янова, у Музеї мистецтв представили віртуальну експозицію його творів «Такий химерний світ».

У 2023 році Музей мистецтв у Кропивницькому проводив заходи, присвячені пам’яті Володимира Кир’янова. Відеозапис одного з вечорів пам’яті був оприлюднений 23 березня 2023 року на YouTube-каналі музею.

У серпні того ж року в Музеї мистецтв відбувся вечір пам’яті художника-графіка Володимира Кир’янова.

У березні 2025 року в Музеї мистецтв відбувся вечір пам’яті художника-графіка Володимира Кир’янова.

У червні 2026 року Музей мистецтв оприлюднив лекцію «Так і не розгаданий Кир'янов», присвячену життю та творчості художника. Лекцію провела наукова співробітниця музею Інна Вівсяна.

Примітки

Джерела та література

Куманський Б. П. Кир’янов Володимир Васильович // Енциклопедія Сучасної України. — 2013. Кир’янов О. Часопростір у творчості художника Володимира Кир’янова // Між Бугом і Дніпром: науково-краєзнавчий вісник Центральної України. — 2024. — Вип. XVIII. — С. 188–192. Босько В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти. — Кіровоград, 2016. — С. 66. Володимир Васильович Кир’янов // Лауреати обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства ім. О. О. Осмьоркіна. — Кіровоград, 2014. — С. 58–61. Володимир Кир’янов // Художники України: живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво: творчо-біографічний альбом-довідник. — Київ: ІПРЕЗ, 2006. — Вип. 4. — С. 100. Кир’янов Володимир Васильович: Графіка: буклет. — Кіровоград, 1996. Афанасьєв О. В дзеркалах Бафомета: про творчість Володимира Кир’янова // Народне слово. — 1995. — 29 липня. — С. 1, 5. Воронін О. Рисувальник без ретуші // Кіровоградська правда. — 2001. — 17 березня. — С. 3. Багацький Л. Про Кир’янова, як про Гоголя // Кіровоградська правда. — 2011. — 22 квітня. — С. 12.

Посилання

Кир’янов Володимир Васильович // Енциклопедія Сучасної України. Володимир Кир’янов // Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. І. Чижевського. Кир’янов Володимир Васильович // Краєзнавча Вікі бібліотеки імені Д. І. Чижевського. «Зустрічі на Садовій». Виставка Володимира Кир’янова, вересень 1996 року — архівний відеозапис виставки. «Вечір пам'яті Володимира Кир'янова» — відеозапис Музею мистецтв, оприлюднений 23 березня 2023 року. Лекція «Так і не розгаданий Кир'янов» — лекція Інни Вівсяної, Музей мистецтв, оприлюднена 23 червня 2026 року. «Реальність нереального» Володимира Кир’янова // «День». «З вікна» // Музейний фонд України. «Плин часу» // Музейний фонд України.