Август Маєр ( ; 8 жовтня 1900, Майнц, Німецька імперія — 13 травня 1960, Байройт, ФРН) — оберштурмбаннфюрер СС, керівник айнзацкоманди 5 і зондеркоманди 4b, що входили до складу айнзацгрупи C, винний у багатьох воєнних злочинах на території Києва та Київської області.

Біографія Август Маєр народився 8 жовтня 1900 року в сім'ї поліцейського службовця . Відвідував комерційне училище та здобув торгову освіту. У 1918 році брав участь у Першій світовій війні, служив у 27-му артилерійському полку. З 1 квітня 1922 року служив у охоронній поліції в Гессені. 1 червня 1925 був переведений в поліцейське відомство в Майнці. 1 травня 1933 року вступив до НСДАП (квиток № 2019775) і 15 вересня 1933 року був зарахований до лав СС (№ 73073). У 1934 році вступив на службу в апарат СД. З 1936 року був керівником секції СД у Вісбадені. У 1938 році в званні штурмбанфюрера СС став начальником секції СД в Троппау. У 1941 році став радником керівника реферату II C4 у Головному управлінні імперської безпеки, відповідальним за економічні питання. У тому ж році очолив секцію СД у Лігниці.

У червні 1941 року був призначений начальником 3-го відділу у штабі айнзацгрупи B. З липня по вересень 1941 був офіцером зв'язку з вищим керівником СС і поліції в Україні в штабі айнзацгрупи C. 5 вересня 1941 став керівником айнзацкоманди 5 у складі айнзацгрупи C, що діяла в Україні . З вересня по лютий 1942 року його підрозділ знищив близько 10 000 євреїв у районі Києва, а також 300 пацієнтів Київської психіатричної лікарні.

Згодом служив у штабі поліції безпеки в Києві. З 5 липня по листопад 1942 очолював зондеркоманду 4b у складі айнзацгрупи C. Крім того, брав участь у діяльності організації «Цепелін». У Сталінграді заразився висипним тифом та малярією. Маєра евакуювали й відправили до лікарні, де він лікувався до травня 1943 року.

У червні 1943 року був призначений командиром поліції безпеки та СД у Ліможі. У жовтні 1944 року став начальником команди особливого призначення № 2, що діяла в районі Данцига.

Після війни Після закінчення війни працював у міській адміністрації в Мільтенберзі. 5 вересня 1949 року був заарештований та екстрадований до Франції. 27 червня 1952 року військовий трибунал у Бордо засудив його до 20 років трудових таборів . 18 січня 1956 року був звільнений за станом здоров'я . Восени 1959 був викликаний на допит у прокуратуру при земельному суді Ашаффенбурга і заарештований. У травні 1960 року, перебуваючи в ув'язненні, покінчив життя самогубством .

Примітки

Література