Премія книжкових блогерів — українська літературна премія, яку 2024 року заснував фестиваль «Книжкова країна». Вона відзначає не автора чи видавництво, а видану в Україні книжку як читацьке й культурне явище — з огляду на її впізнаваність, зміст і масштаби обговорення. Довгий список формує журі з книжкових блогерів, п'ятьох фіналістів визначають читачі відкритим голосуванням, а переможця обирає журі.
Від 2025 року премію проводять двічі на рік: навесні серед оригінальних українських видань, восени — серед перекладних.
Історія За словами координаторки премії Катерини Рець, задум виник під час першого фестивалю «Книжкова країна». Членкиня команди фестивалю Вероніка Мостюк запропонувала створити відзнаку за участю блогерів, які популяризують читання. Про заснування премії оголосили в липні 2024 року, напередодні другого фестивалю. Організатори називали її цілями промоцію читання, залучення читацьких спільнот до вибору книжки року та посилення співпраці між блогерами й видавцями.
У першому сезоні десять блогерів склали довгий список із 38 книжок, виданих в Україні у 2023 — першій половині 2024 року. В опитуванні, яке визначило п'ятьох фіналістів, узяли участь майже 6 тисяч читачів. Першою переможницею стала перекладна книжка «Жовтолика» Ребекки Кван. «Невеличка драма» Валер'яна Підмогильного отримала спеціальну відзнаку, а «За Перекопом є земля» Анастасії Левкової — приз читацьких симпатій.
У 2025 році організатори розділили українські та перекладні видання між весняним і осіннім сезонами. Навесні переміг роман Любка Дереша «Погляд Медузи. Маленька книга пітьми». Восени журі вперше присудило премію одразу двом книжкам: романам «Зайчик» Мони Авад і «Дім на краю світу» Майкла Каннінґема.
Навесні 2026 року до читацького голосування долучилися 2332 людини; лауреатом став Артур Дронь зі збіркою короткої прози «Гемінґвей нічого не знає». В осінньому голосуванні за фіналістів узяли участь 3564 читачі, а перемогу серед перекладних видань здобув роман Джо Аберкромбі «Чорти».
Формат і критерії Премія не має жанрових номінацій. Організатори визначають її предметом книжку як явище, враховуючи читацький інтерес, публічне обговорення, презентації, зміст і закладені в ній сенси. Журі з книжкових блогерів формує довгий список зі своїх пропозицій. Потім читачі голосують за книжки з цього переліку, а п'ять видань із найбільшою кількістю голосів утворюють короткий список. Після прочитання фіналістів журі обирає переможця анонімним голосуванням.
У весняному сезоні розглядають оригінальні українські книжки, а в осінньому — переклади, що вийшли в Україні протягом визначеного для відповідного сезону періоду. До першого конкурсу 2024 року такий поділ не застосовували: у його короткому списку одночасно були українська класика, сучасна українська проза та перекладні бестселери.
Лауреати Рік Тип видань Книжка Автор Українське видавництво 2024 спільний конкурс «Жовтолика» Ребекка Кван «Жорж» 2025 українські «Погляд Медузи. Маленька книга пітьми» Любко Дереш «Видавництво Анетти Антоненко» перекладні «Зайчик»; «Дім на краю світу» Мона Авад; Майкл Каннінґем «Жорж»; «Лабораторія» 2026 українські «Гемінґвей нічого не знає» Артур Дронь «Видавництво Старого Лева» перекладні «Чорти» Джо Аберкромбі Nebo BookLab Publishing
Сприйняття і значення Після першого вручення премія стала частиною ширшої дискусії про вплив і фаховість книжкових блогерів. У листопаді 2024 року «Читомо» зазначало, що частина книжкової спільноти сприйняла нову відзнаку схвально, а частина сумнівалася, чи мають блогери достатню компетентність для ролі журі. Водночас видання характеризувало книжковий блогінг як дедалі впливовіший складник українського книжкового ринку, здатний формувати читацькі уподобання й продажі.
У січні 2025 року літературна оглядачка Леокадія Шугурова розглянула премію як український аналог читацьких відзнак на кшталт Goodreads Choice Awards. На її думку, премія змістила акцент із експертної оцінки художньої вартості на реальний читацький попит, публічне обговорення та промоцію читання. Перший короткий список вона пов'язала з популярністю серед українських читачів сучасних романів, фантастики й фентезі.
Шугурова зазначила, що оцінка блогерів може здаватися поверховою прихильникам традиційних експертних премій, однак вважала важливим самостійний фокус нагороди: вона фіксує книжки, які аудиторія вже активно читала, і представляє читання не лише як інтелектуальну практику, а й як форму дозвілля. Оглядачка пов'язала таку модель із розширенням читацького кола та розвитком книжкової індустрії.
Примітки
Посилання Офіційна сторінка премії