CN-зоря — тип зорі з надзвичайно сильними смугами ціанорадикалів у своєму спектрі порівняно з іншими зорями свого спектрального класу. Ціанорадикал — це проста молекула з одного атома вуглецю та одного атома азоту, що має смуги поглинання на довжинах хвиль близько 388,9 та 421,6 нм. Цю групу зір уперше помітили серед деяких гігантів спектральних класів G і K та В. В. Морган у 1949 році, а згодом, у 1952 році, Ненсі Дж. Роман виявила ще 4150 таких об'єктів. Їх можна відрізнити від барієвих зір за відсутністю s-елементіву, а від інших типів яскравих зір — за слабкістю спектральних ознак, відмінних від ліній CN.
Надмірну інтенсивність смуг CN класифікують за допомогою додатного індексу із кроком 0,5. Нульове значення вказує на нормальну зорю і не зазначається у спектральному класі, тоді як максимальне значення 4 фактично робить її подібною до вуглецевої зорі. Зорі, класифіковані в системі Моргана — Кінана із суфіксом CN, вважають «сильними» CN-зорями. Наприклад, — це сильна CN-зоря зі спектральним класом . Значення 0,5 також називають маргінальною CN-зорею, що відповідає типовим зорям-гігантам у зоряному скупченні Гіади.
Примітки