«Спорт Клуб Уніан Торреенсе» (), також відомий як просто «Торреенсе» (, (), — футбольний клуб із міста Торріш-Ведраш, Португалія, заснований 1 травня 1917 року. Нині клуб виступає в Сегунда-лізі, другому за рівнем дивізіоні португальського футболу. Домашні матчі проводить на стадіоні «Мануел Маркіш», який вміщує 2431 глядача.
«Торреенсе» шість разів виступав у найвищому дивізіоні чемпіонату Португалії. Вперше команда зіграла в еліті в сезоні 1955/56, а востаннє — у сезоні 1991/92. Найкращим результатом клубу в чемпіонаті є сьоме місце в сезонах 1955/56 та 1956/57. У 2026 році «Торреенсе» вперше у своїй історії виграв Кубок Португалії, ставши першим клубом другого дивізіону, якому вдалося здобути цей трофей.
Історія
Ранні роки Клуб був заснований 1 травня 1917 року під назвою «Спорт Уніан Торреенсе» (). У перші роки свого існування «Торреенсе» проводив матчі переважно проти інших команд з міста Торріш-Ведраш. Перші ігри часто відбувалися в понеділок, оскільки неділя в місті традиційно була робочим днем для торгівців. «Торреенсе» відіграв важливу роль у розвитку спорту в місті. За участю клубу в місті розвивалися легка атлетика, автоспорт, баскетбол та велоспорт. У 1933 році клуб разом з іншими спортивними організаціями взяв участь у створенні Баскетбольної асоціації Торріш-Ведраш. У 1948 році «Торреенсе» організував перше ралі в муніципалітеті.
У 1937 році клуб приєднався до Футбольної асоціації Лейрії, де невдовзі став одним із провідних колективів. Команда десять разів вигравала окружний чемпіонат. Згодом «Торреенсе» перейшов до Футбольної асоціації Лісабона, де також домагався успіхів.
Виступи у вищому дивізіоні
Перший значний успіх на загальнопортугальському рівні припав на сезон 1955/56. Того року «Торреенсе» дебютував у найвищому дивізіоні чемпіонату Португалії та одночасно вийшов до фіналу Кубка Португалії. У чемпіонаті клуб посів сьоме місце, результат, який команда повторила і наступного сезону. У фіналі Кубка Португалії 27 травня 1956 року «Торреенсе» зустрівся з «Порту». Матч відбувся на Національному стадіоні в передмісті Лісабона та завершився перемогою «Порту» з рахунком 2:0.
У складі «Торреенсе» в середині 1950-х років виступав Жуан Мораїш, який пізніше став гравцем «Спортінга» та разом із клубом виграв Кубок володарів кубків УЄФА 1964 року. Мораїш також входив до складу збірної Португалії, яка посіла третє місце на чемпіонаті світу 1966 року.
Після чотирирічного перебування у вищому дивізіоні «Торреенсе» знову зіграв у еліті в сезоні 1964/65. Востаннє до цього клуб повернувся майже через три десятиліття, у сезоні 1991/92, який залишається його останнім сезоном у найвищому дивізіоні. У тому сезоні «Торреенсе» встановив один із найпомітніших результативних рекордів у своїй історії, перемігши клуб «Ешторіл Прая» з рахунком 8:1 2 травня 1992 року. Цей матч став найбільшою перемогою клубу в Прімейра-лізі.
Після вильоту з найвищого дивізіону клуб продовжував виступати в нижчих професійних і напівпрофесійних лігах. У сезоні 1997/98 «Торреенсе» востаннє до тривалого періоду виступав у другому дивізіоні. У сезоні 1998/99 команда, перебуваючи в третьому дивізіоні, дійшла до чвертьфіналу Кубка Португалії.
Повернення до другого дивізіону
У 2022 році «Торреенсе» повернувся до другого рівня португальського футболу після 24-річної перерви. 14 травня 2022 року команда стала переможцем Ліги 3, здолавши у фіналі «Олівейренсе». Основний та додатковий час завершилися з рахунком 1:1, після чого «Торреенсе» переміг у серії пенальті 5:3. Автором гола команди в основний час став ангольський нападник Матеуш.
Перемога в Кубку Португалії і дебют у єврокубках
У сезоні 2025/26 «Торреенсе» здійснив найвизначніший кубковий успіх у своїй історії. Через 70 років після першого фіналу Кубка Португалії команда вдруге вийшла до вирішального матчу турніру. 24 травня 2026 року у фіналі Кубка Португалії «Торреенсе» зустрівся з «Спортінгом». Матч завершився перемогою «Торреенсе» з рахунком 2:1 після додаткового часу. Таким чином, клуб уперше виграв Кубок Португалії та став першим представником другого дивізіону, який здобув цей трофей.
Перемога забезпечила «Торреенсе» місце в Лізі Європи УЄФА 2026/27. Клуб також став першим португальським представником поза найвищим дивізіоном, який отримав право виступити у фазі ліги турніру після зміни формату єврокубкових змагань та третім португальським клубом не з вищого дивізіону, який загалом кваліфікувався до Ліги Європи після «Бейра-Мар» та «Лейшойша». Водночас у чемпіонаті сезону 2025/26 «Торреенсе» не зміг повернутися до Прімейра-ліги. У стикових матчах за підвищення команда поступилася «Каза Пії» із загальним рахунком 0:2 та залишилася в Сегунда-лізі.
17 вересня 2026 року «Торреенсе» переміг норвезький «Ліллестрем» з рахунком 2:1 у Лізі Європи УЄФА, здобувши перемогу у своєму дебютному матчі в цьому змаганні.
Гравці
Поточний склад
Відомі гравці
У списку вказані гравці, що виступали за свої національні збірні
Матеуш Вата Васил Драголов Стівен Еуштакіу Абубакар Алі Абдалла Стопіра Давід Тавареш Леонель Уча Ванду Феліш Дані Жан Кевін Зої Асаріас Лондоньйо Діту Арналду Педру Ешпінья Жуан Мораїш Нелсон Перейра Філіпе Рамуш Паулу Торреш
Тренери
Вісім різних технічних рад (квітень 1929 — грудень 1940) Рожеріу де Соуза (граючий тренер, грудень 1940 — жовтень 1941) Технічна рада (вересень 1941 — жовтень 1942) Жозе Педру Лопеш («технічний радник», жовтень 1942 — жовтень 1943) професор Тавареш Жуніор (жовтень 1943 — січень 1945) Технічна рада (січень 1945 — січень 1946) Технічна рада (січень 1946 — березень 1947) Педру Піреза (березень — вересень 1947) Рудолфу Фаролейру (вересень 1947 — лютий 1949) Еварішту Сілва (в. о., лютий — червень 1949) Рафаел Коррея (липень 1949 — жовтень 1950) Сезар Феррейра (листопад 1950 — травень 1951) Дезидеріо Герцка [pt] (червень 1951 — січень 1952) Жозе Мота (січень 1952 — квітень 1953) Ансельмо Піза (квітень 1953 — липень 1954) Оскар Тельечеа [fr] (липень 1955 — липень 1956) Кандіду Тавареш (вересень 1956 — липень 1957) Марсіаль Камьяруага (серпень 1957 — червень 1958) Йожеф Таркані (вересень — грудень 1958) Еварішту Сілва (січень — червень 1959) Арманду Карнейру (липень 1959 — січень 1960) Маріану Амару (січень — липень 1960) Рікарду Перес (граючий тренер, серпень 1960 — липень 1961) Янош Гротко (серпень 1961 — липень 1962) Еварішту Сілва (червень 1962 — червень 1963) Янош Зерго [cs] (липень 1963 — липень 1964) Тавареш Перейра (червень 1965 — липень 1966) Жозе Саура (червень 1966 — червень 1967) Янош Зерго [cs] (липень 1967 — липень 1968) Жозе Гонсалвеш (серпень 1968 — червень 1969) Маріу Варатою (липень 1969 — червень 1971) Жозе Гонсалвеш (липень 1971 — січень 1972) Родрігеш Діаш (лютий — липень 1972) Амеріко Белен (серпень 1972 — червень 1973) Франсішку Поліду (липень 1973 — липень 1974) професор Руй Сілва (липень 1974 — липень 1975) Маріу Варатою (серпень 1975 — липень 1976) Почергове керівництво:(серпень 1976 — червень 1977) Маріу Варатою Жозе Жуліу Карімбу «Нінеу» — Вітор Собрейру «Вейрінья» — Мануел Вієйра (липень 1978 — березень 1979) Жуан Флореш (березень — грудень 1979) Жуан Гарріду (січень — березень 1980) Фернанду Ваз (березень — липень 1980) Алберту Сакс (серпень — грудень 1980) Жуліу Амадор (січень 1981 — березень 1982) Мігель Бертраль (березень — липень 1982) Жезуалду Феррейра (серпень 1982 — серпень 1983) професор Жозе Лемуш (липень 1984 — жовтень 1985) Педру Гомеш (жовтень 1985 — липень 1986) Жезуалду Феррейра (серпень 1986 — червень 1987) Жозе Моніш (липень 1987 — липень 1988) Маріу Вілсон (серпень 1988 — серпень 1989) Жозе Моніш (вересень 1989 — грудень 1989) Жезуалду Феррейра (грудень 1989 — травень 1990) Жуан Барнабе (в. о., травень — вересень 1990) Еуріку Гомеш (вересень 1990 — березень 1991) Мануел Каюда (квітень 1990—1993) Руй Мансью (1993 — липень 1994) Едмунду Дуарте (серпень — жовтень 1994) «Тойнья» — Жозе Антоніу Вісенте (в. о., кінець 1994 року) Ромеу Сілва (1994 — червень 1995) «Тойнья» — Жозе Антоніу Вісенте (липень — листопад 1995) професор Жуан Лоуренсу (листопад 1995 — лютий 1996) Антоніу Медейруш (лютий 1996 — травень 1998) Алвару Тейшейра (граючий тренер, червень — жовтень 1998) Луїш Брандау (листопад 1998 — грудень 1999) Антоніу Медейруш (січень — липень 2000) Карму Пайш (жовтень 2000 — січень 2001) «Тойнья» — Жозе Антоніу Вісенте (лютий — грудень 2001) Луїш Сантуш Браш (січень — червень 2003) Жозе Рашан (липень 2003 — березень 2005) Жуан Марґаса (березень 2005 — лютий 2006) Педру Гомеш (лютий — червень 2006) Луїш Сантуш Браш (липень 2006 — лютий 2007) Руй Ештевеш (березень 2007 — січень 2008) Педру Гомеш (лютий — серпень 2008) Рікарду Монсанту (серпень 2008 — травень 2009) Паулу Торреш (липень 2009 — березень 2011) Леандру Авіла (квітень — липень 2011) Тоні Перейра (серпень 2011 — липень 2012) Руй Нарсішу (липень — вересень 2012) Паулу Торреш (вересень 2012 — червень 2013) Жорже Вісенте (липень — жовтень 2013) Луїш Сантуш Браш (листопад 2013 — червень 2014) Філіпе Морейра (вересень 2014 — березень 2016) Руй Нарсішу (квітень 2016 — травень 2019) Андре Томаш (липень — листопад 2019) Емануель Пінейру (в. о., листопад 2019) Кім Берту (листопад 2019 — січень 2020) Луїш Лоурейру (січень — березень 2020) Філіпе Морейра (липень 2020 — червень 2021) Дауту Факіра (червень — листопад 2021) Рікарду Феррейра (в. о., листопад 2021) Нуну Манта Сантуш (грудень 2021 — вересень 2022) Педру Морейра (жовтень 2022 — червень 2023) Руй Феррейра (липень — грудень 2023) Туліпа (грудень 2023 — травень 2024) Тіагу Фернандеш (травень 2024 — травень 2025) Вітор Мартінш (травень 2025 — січень 2026) Луїш Тральян (січень 2026 — дотепер)
Стадіон
Домашньою ареною «Торреенсе» є стадіон «Мануел Маркіш» (), розташований у Торріш-Ведраш.
Стадіон був відкритий у 1920-х роках після кількох років переговорів керівництва клубу. Комплекс має два футбольні поля: основне поле для футболу 11×11 та друге поле для футболу 7×7. Основна арена має три трибуни та вміщує 2431 глядача. Південна трибуна є відкритою і призначена переважно для членів клубу, західна має дах та містить президентську ложу і пресцентр, а північна відкрита трибуна призначена для уболівальників гостей.
Через невелику місткість у Лізі Європи УЄФА 2026/27 «Торренсе» використовував стадіон «Магальяйнш Песоа» в Лейрії для домашніх матчів.
Досягнення
Кубок Португалії Володар: 2025/26 Фіналіст: 1955/56 Ліга 3 Переможець: 2021/22 Чемпіонат Португалії 7-ме місце: 1955/56, 1956/57
Вшанування 1 травня 2017 року, з нагоди 100-річчя від заснування клубу, «Торреенсе» було нагороджено статусом почесного члена Ордена Заслуг Португалії.
Статистика
Виступи по сезонах СезонIIIIIIIVV1955-195671956-195771957-195881958-1959141959-1960…1960-196191961-1962111962-196371963-196411964-1965141965-196651966-196751967-196831968-196921969-19704………………1990-199131991-1992161992-199371993-1994131994-1995181995-199691996-1997…1997-1998171998-19999………………2001-200232002-2003…2003-200422004-200562005-200682006-2007112007-200872008-2009112009-20102017-201842018-2019102019-202092020-20211Кваліфікувались до новоствореної 3 ліги2021-202212022-202392023-202472024-20255
Виступи у вищому дивізіоні СезонМісцеІОВНПГЗГП1955/5672622781132421956/57726241041244501957/58826241121330461958/5914 2615551623711964/6514 267312218641991/9216 3427811153643
Інші спортивні секції
Історично «Торреенсе» був багатосекційним спортивним клубом. Окрім футболу, значну роль у його діяльності відігравала легка атлетика. Саме представники клубу сприяли поширенню цього виду спорту в Торріш-Ведраш. У 1937 році легкоатлетична команда «Торреенсе» посіла перше місце на Турнірі Лісабона. У вересні 1955 року клуб відновив свою легкоатлетичну секцію, яка продовжує існувати.