Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації актів расистського та ксенофобського характеру, вчинених через комп'ютерні системи () — це додатковий протокол до Будапештської конвенції про кіберзлочинність Ради Європи. Цей документ був предметом переговорів наприкінці 2001 та на початку 2002 років. Остаточний текст протоколу був ухвалений Комітетом міністрів Ради Європи 7 листопада 2002 року під назвою «Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації актів расистського та ксенофобського характеру, вчинених через комп'ютерні системи (ETS No. 189)».Protocol to the Convention on cybercrime, concerning the criminalisation of acts of a racist and xenophobic nature committed through computer systems на сайті Ради Європи Протокол було відкрито для підписання 28 січня 2003 року, а чинності він набув 1 березня 2006 року. Станом на січень 2025 року 37 держав ратифікували Протокол, а ще 10 — підписали його, але поки не ратифікували.Chart of signatures and ratifications of Treaty 189 на сайті Ради Європи

Протокол вимагає від держав-учасниць криміналізувати поширення расистських і ксенофобських матеріалів через комп'ютерні системи, а також погрози та образи на ґрунті расизму й ксенофобії.Council of Europe Convention on Cybercrime: Frequently Asked Questions and Answers від Міністерства юстиції США. Останнє оновлення: 10 листопада 2003 року. Розділ 1 Статті 6 Протоколу окремо охоплює заперечення Голокосту та інших геноцидів, визнаних такими іншими міжнародними судами, створеними після 1945 року відповідними міжнародно-правовими документами. Розділ 2 Статті 6 дозволяє Стороні Протоколу на власний розсуд здійснювати кримінальне переслідування лише в тому випадку, якщо правопорушення вчинено з наміром розпалювання ненависті, дискримінації чи насильства; або ж скористатися застереженням, що дозволяє Стороні не застосовувати повністю або частково Статтю 6.Explanatory Report on the additional protocol to the convention on cybercrime

У Пояснювальній доповіді Ради Європи до Протоколу зазначається, що «Європейський суд з прав людини чітко дав зрозуміти, що заперечення або перегляд "чітко встановлених історичних фактів — таких як Голокост — ... будуть вилучені з-під захисту Статті 10 на підставі Статті 17" ЄКПЛ (див. у цьому контексті рішення у справі від 23 вересня 1998 року)».

Дві англомовні держави Європи — Ірландія та Велика Британія — не підписали додатковий протокол (третя, Мальта, підписала його 28 січня 2003 року, але ще не ратифікувала). 8 липня 2005 року Канада стала першою неєвропейською державою, яка підписала протокол. Уряд Сполучених Штатів не вважає, що остаточна версія Протоколу узгоджується з конституційними гарантіями США, і повідомив Раду Європи про те, що Сполучені Штати не стануть Стороною протоколу.

Примітки