Севастопольський дзвін () — один із двох великих дзвонів, захоплених британськими військами під час облоги Севастополя 1854—1855 років у рамках Кримської війни. Дзвін, подарований королеві Вікторії, розмістили на Круглій вежі Віндзорського замку. Дзвін використовують лише у випадку смерті найстарших членів британської королівської родини.
Історія
Під час облоги Севастополя 1854—1855 років британські війська захопили два дзвони у церкві Дванадцяти Апостолів у Балаклаві під Севастополем. Дзвони були доставлені до Великої Британії як військові трофеї.
19 лютого 1856 року британська королева Вікторія оглянула дзвони на Королівському арсеналі у Вулвічі (район Лондона). Королева вирішила, що один із дзвонів слід доставити до Віндзорського замку — королівської резиденції поблизу Лондона. Тривалий час дзвін був розміщений на Північній терасі замку поряд із гарматою, що також була захоплена під час облоги Севастополя. Згодом дзвін розмістили у Круглій вежі над центральними сходами, що ведуть до королівських апартаментів. Там дзвін перебуває досі.
Інший дзвін, захоплений у Балаклаві, доставили у військове містечко Олдершот.
Опис дзвону Дзвін важить 877,25 кг, має рельєфне оздоблення (стрічки, корони, ангели). На дзвоні міститься напис «Севастополь — Святий Миколай», зазначено його масу у пудах.
Використання Дзвін у Віндзорі використовують лише у випадку смерті найстарших членів королівської родини Великої Британії. Уперше він лунав 1910 року, коли помер король Едуард VII. 1936 року дзвін пролунав 101 раз під час державного похорону Георга V, а 1952 року — 56 разів, знаменуючи смерть Георга VI. 2002 року дзвін лунав під час похорону королеви-матері Єлизавети. 2022 року дзвін лунав двічі після смерті королеви Єлизавети II. 9 вересня дзвін пролунав 96 разів, знаменуючи 96 років життя королеви. 19 вересня дзвін пролунав, коли труну з королевою доставили до Віндзорського замку для поховання у каплиці святого Георгія.
Примітки
Література