«Воронежсинтезкаучук» — російське підприємство хімічної промисловості, розташоване у Воронежі. Виробляє синтетичні каучуки та термоеластопласти. Історію підприємства ведуть від заводу синтетичного каучуку СК-2, збудованого у 1931—1932 роках.
З 1998 року підприємство входить до структури нафтохімічної компанії Сибур. У 2012 році «Сибур» консолідував понад 96% акцій підприємства, а станом на 2026 рік ПАТ «Сибур Холдинг» є його єдиним власником.
Історія
Радянський період
Воронезький завод синтетичного каучуку СК-2 був збудований у 1931—1932 роках. Першу продукцію підприємство випустило у жовтні 1932 року. За опублікованою історичною хронологією заводу, першу тонну синтетичного каучуку отримали 19 жовтня 1932 року. Із грудня 1934 року завод носив ім'я радянського політичного діяча Сергія Кірова.
У 1942—1943 роках завод був зруйнований. Виробництво відновили у 1947 році.
У 1949 році на підприємстві запустили виробництво стиролу та дивініл-стирольного каучуку. У 1959 році почалося виробництво товарних латексів, а в 1967 році були отримані перші партії полібутадієнового каучуку СКД.
У 1976 році на заводі виготовили дослідно-промислову партію термоеластопласту. 1991 року було введено в експлуатацію цех термоеластопластів із проєктною потужністю 30 тисяч тонн на рік.
Після 1991 року
У вересні 1992 року у Воронежі було зареєстровано акціонерне товариство «Воронежсинтезкаучук». У серпні 1998 року підприємство увійшло до складу «Сибуру».
До 2012 року «Сибуру» належало 49,98% акцій підприємства. У травні того року холдинг викупив у міноритарних акціонерів понад 46% акцій, збільшивши свою частку до понад 96%. Згодом «Сибур» консолідував усі акції «Воронежсинтезкаучуку».
У 2013 році на підприємстві запустили новий комплекс із виробництва термоеластопластів потужністю 50 тисяч тонн на рік. У 2018 році почалося будівництво ще однієї виробничої лінії, яку ввели в експлуатацію на початку 2020 року. Після цього сукупна потужність виробництва термоеластопластів на підприємстві сягнула 135 тисяч тонн на рік.
У травні 2024 року була введена в експлуатацію установка ДК-3, призначена для охолодження та очищення сировини у виробництві полібутадієнових каучуків. Вартість проєкту становила понад 3 млрд рублів.
Виробництво
Основною продукцією «Воронежсинтезкаучуку» є синтетичні каучуки, одержувані методами розчинної та емульсійної полімеризації, а також термоеластопласти. Серед них підприємство виробляє СБС-полімери — термоеластопласти на основі стиролу та бутадієну, які застосовуються, зокрема, у дорожньому будівництві, виробництві будівельних матеріалів, взуття, кабельної та автомобільної продукції.
За даними «Коммерсанта», найбільших обсягів виробництва підприємство досягло у 2021 році, коли було випущено 221 тисячу тонн синтетичних каучуків та 125 тисяч тонн СБС-полімерів.
Атака 2026 року
У ніч на 25 вересня 2026 року Воронеж зазнав атаки безпілотників. Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв повідомив про пошкодження кількох нежитлових і виробничих будівель та виникнення пожеж, не назвавши конкретних підприємств. Видання Meduza із посиланням на російський незалежний проєкт ASTRA повідомило, що за фотографіями та відеозаписами очевидців одним із уражених об'єктів було ідентифіковано «Воронежсинтезкаучук».
Того ж дня Генеральний штаб Збройних сил України заявив про ураження «Воронежсинтезкаучуку» під час української атаки.
Примітки
Посилання Сторінка «Воронежсинтезкаучуку» на сайті «Сибуру»