Архи́п Миха́йлович Худорба́ (* між 1748 і 1750 — близько 1799) — син абшитованого військового товариша, член Новгород-Сіверського патріотичного гуртка, козацький старшина, історик родом із села Комані Новгород-Сіверського повіту.
Служив із 18.11.1759 р. при Новгородській сотенній канцелярії. Із 02.1769/1770 року сотенний осавул, із 1772 року — сотенний отаман, а з 2.3.1779 року — сотник Шептаківський. Бунчуковий товариш із 14.08.1783 р, Бажав продовжити військову службу. Із 1785 року — секунд-майор Стародубського карабінерського полку. Із 1790 р. Прем’єр-майор.Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. Київ «Стилос» 2009Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII-XVIII ст.). Біла Церква. 2016
Автор «Малороссийской истории», написаної в ліберальному і антиросійському дусі (не збереглася), яка, за припущеннями Олександра Оглоблина, мала бути одним із джерел Історії Русів.
Біографічні відомості
Худорби — старий козацький рід, який виводив себе від Михайла Кіндратовича Худорбая (Худорбія) — знатного військового товариша, але чи це мало історичні підстави, невідомо. Відомо лише, що Худорби були козаками в Комані. У реєстрі козаків 1732 р. Новгородської мотні записаний козак Василь Худорба з села Комані. У сповідальній відомості прихожан команської Миколаївської церкви 1740 р., теж значиться козак Василь Худорба Павлов син, 52 р., у якого було чотири сини Кузьма, 22 р., Михайло, 20 р., Яків 16 р., Митрофан, 12 р. .
За даними Генерального опису Лівобережної України – Гетьманщини 1768 р., в селі Комані Новгородської сотні Стародубського полку було 4 двори козаків на прізвище Худорба, з них 1 двір виборного козака Михайла та 3 двори козаків-підпомічників: Василя, Якова та Єроха. Виборний козак Михайло Омеляненков Худорба мав 50 років, був родом з Комані; дружина Тетяна Ігнатівна, 45 р., теж родом з Комані; їхні діти – Опанас, 22 р., Архип, 19 р., Пелагея, 15 р., Володимир, 9 р., Агафія 8 р., Федір, 2 р. Старший син Опанас був одружений з Євдокією Федорівною, 29 р., родом з села Багриновки. Їхня дочка Анастасія, 1 р. Опанас проживав у батьківському дворі, а другий син Архип служив в сотенній Новгородській канцелярії з письменних та інших указних справ, був атестований у сотенні новгородські старшини .
Отже, Архип Худорба народився між 1749 і 1750 рр. Був сотенним канцеляристом в 1768 р. З 1769 року він — сотенний осавул і, як такий, рушив того ж року у Турецький похід, воював у Другій армії у 1769—1774 роках, був при розоренні міста Дубоссари, при облозі і взятті Бендер, взятті Перекопської лінії та Перекопа, тобто мав добре знати південь України та Молдавію. 1773 року його призначили сотенним отаманом, а з 1777 року про нього писали, що він «у комплекті при полку перебуває». Його було представлено до чину секунд-майора. Очевидно, зі Стародубським карабінерним полком брав участь у походах Олександра Суворова.
У 1789—1791 роках востаннє записаний як прем'єр-майор у дворянських реєстрах. 1799 року Худорбам було признано право на російське дворянство; можливо, це сталося ще за життя Архипа. Остаточно, право на російське дворянсто за Худорбами було підтверджено Правлючим Сенатом у 1847 році.Російський Державний історичний архів. Фонд 1343, опис 31, справа 3275 Олександр Оглоблин припускає, що він помер 1799 року.
Рід Худорбів був відомий на Новгород-Сіверщині в XIX — на початку XX століття. Друге припущення Оглоблина: рукопис історії Худорби знищено або реквізовано 1825 року після повстання декабристів.
Примітки
Література
Нерозгадані таємниці «Історії Русів»