Битва під Бужином — битва козацько-кримського війська на чолі з гетьманом Ю. Хмельницьким та Мехмедом IV супроти козацько-московської армії наказного гетьмана Лівобережжя Я. Сомка і стольника Г. Ромодановського М. Приклонського. Відбулася поблизу містечка Бужин.

Передумови Після поразок в Чуднівських баталіях та підписання Слободищенського трактату козацько-старшинський клан Сомка-Золотаренка відмовився визнавати владу Хмельницького та повертатися під адміністрацію Речі Посполитої, і на сепаратних засадах запросив на допомогу в боротьбі з гетьманом 15-тисячне московське військо на чолі з князем Г. Ромодановським. полки Я. Сомка, за допомоги царської армії, завдали поразки війську Хмельницького під містечком Жовнин, а того ж року — під Каневом.

Перебуваючи в стані ейфорії, і бажаючи добити суперника, Ромодановський на початку серпня вислав на Правобережну Україну разом з козаками частини під проводом М. Приклонського, які узяли та перетворили на попелище Костянтинівку, Балаклію, Смілу та Орловець:

Перебіг битви Хмельниченко, дізнавшись про це, з'єднав козаків та орду й зустрів супротивника біля Бужина. битву розпочали Подільський і Брацлавський полки на чолі з гетьманом. Під тиском нападників козацько-московське військо було вщент розбите, частина їх, відступаючи до переправи через Дніпро, потопилася. Невдовзі по тому Хмельницький з ордою вирушили на Лівобережжя. Князь Ромодановський, коли почув про поразку за Дніпром, відступив з Лубен до Зінькова і, спаливши містечко, втік до Білгорода.

Наслідки Перемога не дала змоги Ю. Хмельницькому закріпити свою владу оскільки кримські татари почали грабувати козацькі землі й вивели до Криму велику силу бранців, що викликало гнів та обурення української громади:

Восени 1662-го, по завершенні спільного з кримчаками походу, на скликаній в Каневі старшинській раді Хмельницький заявив про бажання зректися булави й прийняти чернецтво. На початку 1663-го Генеральна рада задовольнила відмову Юрія від гетьманства, і Хмельниченко, перехрестившись на Гедеона, став ченцем Ірдинського монастиря«Володарі гетьманської булави» Ю.Мицик/Ю.Хмельницький ст.245-246.

Джерела Величко С. Літопис, т. 2. К., 1991;

Література Т. В. Чухліб. Бужинська битва 1662 // Вид. І. М. Тиктора «Історія українського війська» І. Крип'якевич Частина II: Запорозьке Військо — Гетьманщина Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). К., 1999.

Примітки