Закавказька залізниця Країна Російська імперія / Знаходження штаб-квартири Тбілісі Схема Статус у 1991 році поділена на Абхазьку, Вірменську, Грузинську залізниці Роки дії 1871—1991 Експлуатаційна довжина залізниці 1887 км (1951) Ширина колії 1 520 мм
Закавказька залізниця — одна із залізниць колишнього СРСР, охоплювала Грузинську, Вірменську та (незначну дистанцію) Азербайджанської РСРБольшая Советская Энциклопедия. Гл. ред. Б. А. Введенский, 2-е изд. Т. 16. Железо — Земли. 1952. 672 стр., илл.; 51 л. илл. и карт..
Структура залізниці Станом на 1951 рік загальна довжина залізниці складала 1887 км, управління залізниці розташовувалося у Тбілісі.
Станом на 1 січня 1967 року залізниця мала три відділення на Закавказькій залізниці — Самтредське (з центром на станції Самтредія I), Тбіліське та ЄреванськеАтлас железных дорог СССР. М.: 1968.
Залізниця межувала з Північно-Кавказькою залізницею (по станції Веселе Північно-Кавказької залізниці), з Азербайджанською залізницею (по станції Норашен Азербайджанської залізниці на лінії Єреван — Нахічевань і по станції Беюк-Касик Азербайджанської залізниці на лінії Тбілісі — Баку).
Найбільші вузлові станції залізниці: Самтредія I; Хашурі, Навтлугі I; Масіс.
На дільниці Хашурі — Зестафоні розташований тяжкий за профілем Сурамський перевал. З 1933 року обслуговувалася електровозами (спочатку електровозами серії Ср (Сурамський радянський), згодом — електровозами ВЛ8).
Станом на 1988 рік Закавказька залізниця була електрифікована постійним струмом (=3 кВ). Використовувався тяговий рухомий склад (електровози) і МВПС постійного струму і лише при роботі на маневрах на неелектрифікованих станціях, для вивізної роботи з під'їзних колій промислових підприємств і кар'єрів використовувалися тепловозиИ. П. Исаев, А. В. Фрайфельд. Беседы об электрической железной дороге. — М.: Транспорт, 1989. — 359 с.: ил., табл. — Библиогр.: с. 356.
Історія У 1865 році розпочалося будівництво залізниці зі спорудженням дільниці Поті — Тифліс. 14 серпня 1871 року відкрита дільниця Поті — Зестафоні, у 1872 році відкрита вся залізниця. З розвитком Бакинських нафтових промислів назрівала потреба у будівництві нових ліній до портів і у 1883 році відкрито рух поїздів на лініях Самтредія — Батумі та Тифліс — Баку.
У 1899—1908 роках побудована лінія Тифліс — Александрополь — Еривань — Джульфа.
У 1925 році введена в експлуатацію лінія Ленінакан — Артік, у 1935 році Броцеула — Цхалтубо з відгалуженням до станції Гумбрін, 1940 року лінія Горі — Цхінвалі та Цхакая (станція Сенакі) — Сухумі з відгалуженням на Поті й Ткварчелі. Наприкінці 1942 року відкритий наскрізний регулярний рух поїздів Чорноморською залізницею. У 1949 році введена в експлуатацію лінія Сухумі — Адлер.
У 1967 році дистанція залізниці на терені Азербайджанської РСР була відокремлена зі складу Закавказької залізниці в Азербайджанську залізницю.
Після розпаду СРСР Закавказьку залізницю поділено між Абхазькою (дільницю Самтредського відділення на захід від річки Інгурі), Вірменською (Єреванське відділення) та Грузинською (Самтредське відділення на схід від річки Інгурі й Тбіліське відділення) залізницями.
Примітки
Джерела