Іва́н Васи́льович Полтавéць-Остряни́ця (* , с. Балаклея, Київська губернія, Російська імперія (за іншими даними с. Суботів, Чигиринський район, Черкащина) — † 17 січня 1957, Мюнхен, ФРН) — український військовик та політичний діяч, консерватор, монархіст-гетьманець, нащадок козацького роду гетьмана Якова Остряниці, офіцер російської царської армії в роки Першої світової війни, наказний отаман Вільного Козацтва України (1917—1920). Ад'ютант гетьмана Павла Скоропадського. Генеральний писар Української Держави (1918), отаман Українського національного козацького товариства (1920—1936), у 1926 р. обраний Гетьманом Самостійної Соборної України, отаман Українського Вільного Козацтва (1936—1942), (Українського Національного Козацького Руху (1942—1945), отаман Запорізької бригади УВК Української Національної Армії. Життєпис Дитинство. Юність Народився 26 вересня 1890 року в Балаклеї під Смілою (за іншими даними у Суботові біля Чигирина). Сім'я походила з давнього кубанського козацького роду. В ранньому віці втратив батька. Вихованням та освітою сина займалась мати — сільська учителька.

Військова кар'єра Закінчив Чугуївське військове училище. Служив офіцером у пішому полку на Кубані. Учасник Першої світової війни. «Був видатним офіцером, мав всі ордени, включаючи Георгієвську зброю»Скоропадський П. Спогади: Кінець 1917 — грудень 1918 рр. / НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ін-т східноєвроп. дослід.; Ін-т ім. В. К. Липинського; Редкол.: Пеленський Я. (гол. ред.) та ін. — Київ; Філадельфія, 1995. — 490 с. (ст. 83). Мав звання підполковника царської армії.

Українська революція Один з організаторів української військової маніфестації у Петрограді у березні 1917 року. У жовтні 1917 року обраний наказним отаманом Вільного козацтва. Навесні 1918 року став близьким соратником генерала Павла Скоропадського та долучився до створеної ним Української народної громади. Він був учасником гетьманського перевороту і в період Гетьманату 1918 року обіймав посаду генерального писаря при Скоропадському.

З 16 червня 1918 року згідно з наказом військового міністра Олександра Рогози, Іван Полтавець увійшов до складу нової Генеральної Козацької Ради, що мала розробити козацький Статут відповідно до запланованої гетьманом козацької реформи та став членом її президії.

У своїх спогадах командир корпусу Січових стрільців полковник Євген Коновалець згадував, що під час його переговорів із німецьким командуванням у листопаді 1918 р. Іван Полтавець-Остряниця за наказом гетьмана без успіху намагався налагодити контакти з повстанськими військами Директорії.

Еміграція З 1919 року на еміграції. Наприкінці 1920 року він знайшов притулок у Мюнхені. Незабаром — поруч з Павлом Скоропадським та Василем Вишиваним — став одним із лідерів української монархічної еміграції.

Спочатку був активним діячем Гетьманського руху, але згодом розійшовся зі Павлом Скоропадським і став його противником.

1 липня 1926 року в своєму «1-му Універсалі до Українського козацького народу» він проголосив себе «Гетьманом і національним вождем всієї України обох боків Дніпра та військ козачих і запорозьких». Пізніше також проголосив себе диктатором «Української народної козацької республіки».

На початку 1920-х років Іван Полтавець-Остряниця встановлює зв’язки з російськими монархічними організаціями (зокрема, з генералом Василем Біскупським) та націонал-соціалістичним рухом у Німеччині, зокрема з його провідниками Адольфом Гітлером, Альфредом Розенбергом та іншими.

Полтавець-Остряниця познайомився з Альфредом Розенбергом і підтримував з ним дружні стосунки.

У жовтні 1920 року створено філію Козачої ради Українського вільного козацтва в Берліні. До її складу увійшли Гнат Зеленевський, Крига та Полтавець-Остряниця (всього 9 осіб). «Філія постановила знов ушанувати Скоропадського гетьманським титулом, додержуючись при цім старої програми. Скоропадський відмовився, одначе, від всеукраїнського гетьманства, згодившись лише прийняти отаманство над вільним козацтвомІнформація українського посольства у Німеччині від 28 жовтня 1920».

У 1921 році у Відні було засновано Українське національне вільнокозацьке товариство (УНВкТ). Полтавець-Остряниця був одним із його активних діячів, спочатку поряд з ерцгерцогом Вільгельмом Габсбургом (Василем Вишиваним), який очолював товариство.

Згодом Іван Полтавець-Остряниця очолював Українське національне козацьке товариство (УНАКОТО) з 1923 по 1933 рік, а потім — Український національний козацький рух (УНАКОР) у період з 1935 по 1945 рік. Обидві організації пропагували ідею української державності, яка мала бути встановлена у формі козацької диктатури або монархії, очолюваної ним самим як «Гетьманом і національним вождем».

Діяльність УНАКОТО та УНАКОР була проявом глибокого розколу в українському гетьманському русі в еміграції. Полтавець-Остряниця позиціонував себе як справжнього лідера козацького відродження, критикуючи Скоропадського за його політичні помилки 1918 року та оточення.

З 1942 року він фактично відійшов від політичної діяльності. Він мешкав у Берліні на Шпіхернштрассе, 8б і був, навіть, запроторений до німецького концентраційного табору (концтабору), з якого вийшов лише наприкінці війни. Після звільнення проживав біля Мюнхена, у громаді Планегг.

Помер в Мюнхені у 1957 році.

Вшанування пам'яті

Топоніми У місті Черкаси провулок Філатова перейменували на провулок Івана Полтавця-Остряниці.

У місті Первомайськ Миколаївської області вулицю Черняховського перейменували на вулицю Івана Полтавця-Остряниці.

На державному рівні 3 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році" в якій зазначається, урочисто відзначити на державному рівні у 2020 році "130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957), військового діяча, полковника Армії Української Держави".

Видання

Див. також Український визвольний рух Українське Вільне Козацтво Козачий націоналізм

Примітки

Джерела та література Іван Полтавець-Остряниця: отаман, якого й досі бояться українофоби / Програма "Ген українців" • 53 студія // ВІДЕО Коваль Роман. Іван Полтавець-Остряниця, наказний отаман Вільного козацтва // "Козацький край", 26.09.2012 Осташко Т. С. Полтавець-Остряниця Іван Васильович //

Іван Полтавець-Остряниця, наказний отаман Вільного козацтва. З книги Р. Коваля «Коли кулі співали», 2006 Сайт Чорношличник Документальний фільм про Вільне козацтво.