Лев-Володимир Йосифович Чачковський (18 вересня 1867, Станиславів — 22 травня 1933, Буськ) —український правник-скарбовець у Галичині, археолог-аматорБіографії: Лев Чачковський // Український Центр.; дослідник поземелля княжих городів Галича-Крилоса (1925—1930), Теребовлі (1931), Звенигорода (1932), Белза (1932) та Буська (1933), дійсний член НТШ

Життєпис Народився у м. Станиславові (нині — Івано-Франківськ). При хрещенні отримав ще одне ім'я — Володимир. Батько — Йосиф Чачковський ( 1902) — від 1868 р. був викладачем математики та фізики у ц.-к. Бережанській гімназії, з часом — директором реальної школи у Станиславові, одним із засновників товариства «Бесіда» у містіАльманах Станиславівської землі. — Т. I. — С. 423.. Мати — Емілія з Левицьких ( 29 липня 1908). Сестра Лева-Володимира Іванна (від 1898 р. дружина Іллі Кокорудза ( 1933), директора Української гімназії у Львові) — учителька народної школи, голова «Товариства руських женщин» з 1932 р. — «Союз українок», заклала «Фундацію Іллі й Іванни Кокорудзів», що сприяла розвитку українського шкільництва; похована, як і батьки та чоловік, на Личаківському цвинтарі)Драбчук І. Йосиф Чачковський та його діти // сайт «Галичина».

У квітні 1910 р. увійшов до групи аматорів мандрівок, що стала пізніше основою заснованого в 1910 року в Станиславові туристичного товариства «Чорногора», яке проіснувало до Першої світової війни (товариство займалося вивченням і дослідженням Карпат, збиранням і розповсюдженням відомостей про історичні та природноландшафтні місця краю, охороною пам'яток історії, культури, природи, збиранням та зберіганням предметів старовини)Події і люди Бущини (Календар краєзнавчих знаменних та пам'ятних дат у 2016 році): Лев Чачковський (18.09.1865 — 22.05.1933) / Буська центральна районна бібліотека імені Івана Котляревського.

Був членом товариства «Просвіта»Драбчук І. Добрі справи Лева Чачковського // Галицьке слово. — 2011..

Після отримання освіти багато років пропрацював радником Скарбової Дирекції у м. Станиславові аж до виходу на пенсію у 1925 р..

Він організував у 1927 р. і провадив у Станиславові історико-археологічний музей. У 1925—1930 роках разом із місцевим лікарем Ярославом Хмілевським досліджував поземелля давньої галицької столиці, у наслідку чого опублікував книгу «Давній Галич».

У 1932 р. працював разом з місцевими краєзнавцями: М. Мекелита, В. ВирошОмельчук Б. А., Дослідження укріплень Галицького князівства у першій половині XX ст. , Національний університет «Львівська політехніка», 2014 р. — С. 30..

Був меценатом і здібним художником: у науковому вжитку дослідників історії давнього Галича є мапи і схеми, намальовані рукою Лева Чачковського. Придбав у Дорі коло Яремча земельну ділянку і подарував її Товариству українських митців.

Помер у м. Буську. Похований на Буському цвинтарі недалеко від центрального входу. На надмогильному пам'ятнику висічений напис: «Лев Чачковський, ем. радник скарбу, 18. ІХ. 1865 — 22. V. 1933, дослідник княжих городів Галича, Теребовлі, Звенигорода, Белза і Буська».

Науковий доробок Праці Л. Чачковського не втратили своєї пізнавальної та наукової вартості й нині. Попри те, що він не був професійним археологом, його розвідки, які проводив вже після того, як вийшов на пенсію, зайняли помітне місце в історії української археології. Праці вченого опубліковано тільки по його смерті: «Княжий Белз» (1936, ЗНТШ); «Княжий Галич » (1938, у співавторстві з Ярославом Хмілевським); Чачковський Л., Княжий город Теребовля // Життя і знання. — Львів, 1932. — № 9. — С. 257—259; початки праці про княжий Буськ (1933) залишилися в рукописі. залишився рукопис про Теребовлю та околиці з детальними картосхемами й описом городищ у селах Довге, Семенів, Струсів, Янів (нині Долина) та урочищ біля Теребовлі.

У передмові до американського перевидання праці «Княжий Галич» (1952), оцінюючи роль Л. Чачковського у розвитку галицького краєзнавства та археології, Ярослав Пастернак писав: «Розшуки за княжим Галичем в терені припинила була Перша світова війна, і тільки в 1925 р. відновили їх полум'яний любитель української старовини Лев Чачковський із Станиславова, що пізніше досліджував поземелля княжих городів Теребовлі (1931), Звенигорода (1932), Белза (1932) та Буська-Бужська (1933-там і помер), та доктор Ярослав Хмілевський з Крилоса».

Вшанування пам'яті За частину заощаджень ученого і, можливо, за його заповітом, у 1934 р. встановлено фігуру Божої Матері коло садиби сестер-йосафаток на Волянах у Буську, поблизу будинку, де Л. Чачковський квартирував. Під пам'ятником розміщувалася плита з лаконічним написом «Жертва в.п. Лева Чачковського. 1934.».

Іменем Л. Чачковського названа одна з вулиць в історичному центрі Буська.

Примітки

Джерела

Петегирич В., Чорновус В., Лев Чачковський — дослідник Галицько-Волинських міст княжої доби. — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині // Постаті української археології. — Львів, 1998. — т. 7. — С. 93—94. Пиндус Б. Чачковський Лев // Савчин І. П. Буськ у вирі століть: Історичний нарис. — Львів: Львівські новини, 1996. — 163 с.

Посилання Біографія: Лев Чачковський . Твори, біографія: Чачковський Лев .