Євге́н Ка́роль Черві́нський (; 7 жовтня 1887, Львів — 20 лютого 1930, там само) — польський архітектор.

Біографія Закінчив 1909 року Цісарсько-королівську політехнічну школу. Від 1910 року був членом Політехнічного товариства у ЛьвовіPolskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów: nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 43.. Співпрацював із будівельною фірмою Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Пізніше, до 1914 року, співробітник майстерні Івана Левинського. Від 1911 року до початку Першої світової війни працював асистентом на кафедрі будівництва у Львівській політехніці. 1920 року став компаньйоном у фірмі Альфреда Захаревича (замість Юзефа Сосновського). У 1920—1925 роках офіс фірми знаходився на нинішній вулиці Князя Романа, 32. 1925 року до спілки було прийнято Карла-Ольгерда Юраша. Спільно було спроєктовано ряд споруд. Близько 1926 року Червінський вийшов зі спілки. У 1921—1930 роках викладач, а згодом — доцент у Політехніці. Став відомий у 1922 році завдяки конкурсу на найкращий проєкт Сілезького сейму в Катовицях, на якому здобув друге місце (співавтор проєкту Мар'ян Нікодемович). Будував громадські й житлові будинки у Львові, Ворохті, Дрогобичі, Яремчі. У спорудах застосовував модернізований класицизм, пізніше перейшов до функціоналізму. Член Спілки митців-декораторів у ПеремишліBetlej A. Kościół parafialny p. w. Wszystkich Świętych w Strzałkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 282. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. . Помер 20 лютого 1930 року. Похований у родинному склепі власного проєкту (за іншими даними — М. НікодемовичаNicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786–2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 290. — ISBN 978-83-61915-07-2. ) на Личаківському цвинтарі (поле 60).

Будівлі Реконструкція Головпоштамту (вул. Словацького, 1) у Львові спільно з архітектором Альфредом Захаревичем (1923). Ряд павільйонів «Східних торгів» у Львові: Чехословацький павільйон (ранній функціоналізм), павільйон «Нафта», центральний павільйон (пошуки в національно-романтичній течії), павільйон-ротонда фірми «Пациків» (класичні форми). Усі павільйони збудовані у 1921—1924 роках. Колишній будинок дирекції Ходорівського цукрового заводу на розі нинішніх вулиць Стефаника та Дудаєва у Львові (1924). Будинки № 11 і 13 на вул. Я. Стецька у Львові. Останній, збудований у 1930 році, прикрашено декоративними вставками виконаними Казимежем Пьотровичем у техніці сграфіто і належав особисто ЧервінськомуҐранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 3. — С. 16.. Проєкт переобладнання залу глядачів кінотеатру «Коперник» на вул. Коперника, 9 у Львові (1925). Телефонна станція на вул. Дорошенка, 26 у Львові (1926). Житловий будинок, початково призначений для працівників ощадних кас на нинішній вулиці Івана Франка, 23 у Львові (1926). Будинок видавництва «Wiek Nowy» на нинішній вулиці Ковжуна, 10 (проєкт 1924 року). Дерев'яний костел святого Миколая в селі Лановичах Самбірського району (1927)Мер'є-Шеремета О. Архітектура дерев'яних костелів та каплиць Львівщини // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 56. — ISBN 966-95066-4-14.. Комплекс гуртожитку № 1 Львівського політехнічного інституту на нинішній вулиці Бой-Желенського (1921—1927, спільно з Альфредом Захаревичем). Будівля кінотеатру «Палас» на 710 місць в партері та 403 — на балконах та у лоджіях, споруджена у внутрішньому подвір'ї будинку при нинішньому проспекті Свободи, 5 (1925). Під час другої світової війни кам'яницю зруйновано. Будинок пізніше відбудований, а руїни кінотеатру розібрано. Санаторій «Львігруд» у Криниці на вулиці Нітрібітта, 6. Спорудженню передував конкурс 1926 року, на якому робота Євгена Червінського і Альфреда Захаревича посіла одне з трьох перших місцьLwów dla Krynicy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 3. — S. 59. — ; Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8, 10, 31. . Вілла на вулиці Похилій, 1 (1920-ті).

Нереалізовані проєкти Конкурсний проєкт ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Ян Хойновський)Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — tabl. XLV. . Перше місце на конкурсі проєктів Купецької палати у Кракові (1913, співавтор Ян Хойновський)Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183. . Конкурсний проєкт двору родини Яна і Софії Влодків у селі Негович Малопольського воєводства. На організованому 1913 року Краківським колом архітекторів конкурсі, серед 56 робіт, проєкт Червінського, виконаний спільно з Яном Хойновським не здобув призових місць, але був відзначений «першою почесною згадкою журі»Architekt. — 1914. — № 1-2. — S. 22, 31—32, tabl. 3. . Перша премія на конкурсі проєктів палацу мистецтв у Львові (1920). Будинок мав постати неподалік Домініканського костелу. Друга премія на конкурсі проєктів Сілезійського сейму в Катовицях (1923, співавтор проєкту Мар'ян Нікодемович). Серед переваг проєкту журі відзначило його монументальністьProtokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 49, 54—55, tabl. 27—28. . Третя премія серед 16 проєктів конкурсу на будівлю Празького кредитного банку у Львові, що на розі нинішнього проспекту Свободи і вулиці ГнатюкаRozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu Banku pragskiego we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 2. — S. 33. .

Примітки

Література

Липка Т. Архітектор Євген Червінський і еволюція творчих напрямків в архітектурі Львова 20-х років XX століття // Галицька брама. — Львів, 1996. — № 11. — С. 8—9.