Мико́ла Юхи́мович Шапова́л (1886, Сріблянка — 1948, Сошо, Франція) — український військовий, громадський і політичний діяч, генерал-хорунжий. Брат Микити Шаповала і Артема Шаповала.
Життєпис
Народився в селі Серебрянка (Сріблянка) Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині Бахмутський район Донецької області) в сім'ї відставного унтер-офіцера, сільського наймита Юхима Олексійовича та Наталії Яківни Шаповалів.
Закінчив філологічний факультет Київського університету. Призов до царської армії освіченим хлопцем проходив через юнкерське училище. У 1910 році після закінчення Чугуївського юнкерського піхотного училища у званні підпоручик призначений до .
Під час Першої світової війни був поранений у Східній Пруссії і потрапив у німецький полон. У таборі Раштат заснував культурно-освітнє товариство «Запорізька Січ», а в м. Біла на Підляшші організував Українську громаду. Співр. Союзу Визволення України у Відні.
Наприкінці 1917-го року — командир 18-ого Стародубського полку української армії, який брав участь у боях з військами М. Муравйова, захищаючи Київ від наступу військ більшовиків. Один з організаторів 1-ї Дивізії синьожупанників (командир І Запорізького полку ім. Т. Шевченка). 1919 року — командир 7-ї піхотної кадрової дивізії і Подільської групи Армії УНР, згодом — 16-го загону (базису 3-ї Залізної дивізії), від керівництва яким був усунутий за невдачу при спробі взяти Кам'янець-Подільський, що призвело до значних втратУдовиченко О. Третя Залізна Дивізія. Матеріали до історії Війська Укр. Нар. Республіки. Рік 1919. (Розділ I) — Нью-Йорк, 1971. Надалі начальник Юнацької школи у Кам'янці.
У таборах інтернованих у Польщі — начальник Спільної юнацької школи. Згодом у Чехо-Словаччині і (з 1924) у Франції. Належав до УПСР і був головою осередку УПСР у Франції. У 1929–1948 роках — голова Української громади у Франції («Громада Шаповала»). З початку Другої світової війни зайняв послідовно антинацистську позицію, переконуючи, що неможливо збудувати незалежну Україну за допомогою німецьких багнетів, бо історичні інтереси німців були спрямовані на захоплення слов'янських земельН. П. Вакар. «Последние новости», Париж, 29 січня 1939 р.(?), цитується за онлайн-публікацією І. Петрова .. Шаповал залучив близько 700 українських добровольців — членів своєї організації — до лав французьких збройних сил.
Під час німецької окупації Франції зазнала гонінь і українська діаспора. Німці планово мордували українців, щоби вони згодилися йти воювати проти радянських порядків в Україні. Микола Шаповал відмовився очолити військовий підрозділ. За цей сміливий вчинок був кинутий до концтабору, з якого був звільнений після залишення німцями Франції в 1944 році.
Шаповал автор книг «Проблеми демократії у Масарика»; перекладав з французької мови Ромен Роллана «Гра кохання і смерти»; редактор видань «Вісник Української громади у Франції» та «Українська воля» в Парижі. Похований у Сошо (Франція).
Сім'я Дружина — Антоніна Шаповал, до шлюбу Гладун (*1893 — †1958) — громадська діячка, голова Української громади у Франції (1948–1953).
Примітки
Джерела та література Науменко К. Шаповал Микола Юхимович //
Срібняк І. Новітня «Запорізька Січ» на чужині (творення парамілітарних структур в українському таборі Раштат, 1916 р.) // Емінак: науковий щоквартальник. — Київ-Миколаїв, 2017. — № 1(17) (січень-березень). — Т.1. — С.80-85. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19943 Срібняк І. Полонені офіцери-українці царської армії в таборі Раштат (Німеччина) у 1916 р.: громадський та особистісний вимір таборового повсякдення // Емінак: науковий щоквартальник. — Київ-Миколаїв, 2017. — № 4(20) (жовтень-грудень). — Т.1. — С.35-40. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/21895 Срібняк І. Виборюючи українську національну ідею (організаційно-виховна діяльність Миколи Шаповала у середовищі полонених вояків-українців, 1916 — початок 1918 рр.) // Вісник Черкаського університету. — Серія: «Історичні науки». — Черкаси, 2018. — № 3-4. — С.60-66. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/25970 Срібняк І. «Splendeurs et misères…» українського генерала (громадсько-політична діяльність Миколи Шаповала у Франції, 1925—1948 рр.) // Evropský filozofický a historický diskurz. — Praha, 2018. — Svazek 4. — Vydání 1. — S.6-13. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23768 Срібняк І. Між службою і політикою: військово-фахова та громадсько-харитативна діяльність Миколи Шаповала у таборах інтернованих Військ УНР у Польщі (1921 — квітень 1923 рр.) // Człowiek, etnos, naród w historii świata — procesy państwotwórcze na obszarze europejskim (od starożytności po współczesność). Monografia zbiorowa przygotowana z okazji 30-lecia działalności Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego / red. Ihor Sribniak. — Warszawa-Paryż, 2020. — S. 4-17. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/33150 Sribniak I. Połączona Szkoła Junacka Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej: specyfika funkcjonowania w warunkach internowania w Polsce (1921—1924). Poznań-Paryż: Międzynarodowe konsorcjum naukowo-edukacyjne im. Luciena Febvra, 2021. — 111 s. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/40326