TOKYOPOP (раніше відома як Mixx Entertainment) — американсько-німецьке видавництво та медіакомпанія, що спеціалізується на ліцензуванні, випуску та дистрибуції манґи, манхви, ранобе, аніме й графічних романів у стилі «західної манґи» (OEL-manga).

Американський підрозділ компанії випускає твори англійською мовою, його штаб-квартира розташована в Лос-Анджелесі (Каліфорнія). Німецька філія (TOKYOPOP GmbH) займається перекладом японських ліцензій німецькою мовою, а також виданням оригінальних англомовних та німецькомовних коміксів. Продукція TOKYOPOP поширюється в магазинах США, Канади, Ірландії, Австрії, Швейцарії та Великої Британії.

У грудні 2022 року TOKYOPOP виділилася в незалежну компанію, а її німецьке відділення TOKYOPOP GmbH увійшло до складу новоствореної материнської структури TOKYOPOP Inc.

Історія Компанію заснував Стюарт Леві 1997 року в Лос-Анджелесі. Спочатку видавництво називалося Mixx Entertainment і займалося популяризацією японської манґи серед американської аудиторії. Одним із перших важливих проєктів став журнал MixxZine, у якому публікувалися серіалізовані манґи. Серед них була «Сейлор Мун», яка стала одним із ранніх успішних видавничих проєктів компанії. Згодом MixxZine був перейменований на TOKYOPOP Magazine.

У 1998 році компанія отримала назву TOKYOPOP Inc.

Розвиток манґи в США Важливим етапом в історії TOKYOPOP став 2002 рік. Компанія оголосила про перехід до видання манґи в оригінальному японському форматі: сторінки не дзеркалилися, а читалися справа наліво. Також TOKYOPOP зберігала оригінальні звукові ефекти.

Зміна формату дозволила скоротити частину роботи з адаптації та сприяла збільшенню кількості видань. У цей період TOKYOPOP значно розширила каталог японської манґи та стала одним із провідних американських видавців цього виду коміксів.

Компанія також займалася пошуком та розвитком західних авторів: 2002 року TOKYOPOP започаткувала конкурс Rising Stars of Manga, спрямований на пошук нових авторів. Серед художників, чиї роботи були пов'язані з цією програмою, були М. Аліс Леґроу (Бізенґаст) та Феліпе Сміт (MBQ).

У 2003 року компанія прогнозувала дохід у $35 млн і видавала близько 40 англомовних назв манґи на місяць.

Розширення діяльності У 2003 році TOKYOPOP розпочала активну діяльність на ринку Великої Британії, відкривши представництво в Лондоні. Спочатку компанія співпрацювала з британським дистриб'ютором Red Route Distribution, а згодом перейшла до безпосередньої роботи з місцевими роздрібними мережами. Потім, у 2006 році, компанія уклала угоду з Pan Macmillan щодо дистрибуції своїх видань у Великій Британії.

У 2004 року компанія розширила діяльність за межі американського ринку і почала видавати манґу та манхву в Німеччині, де згодом сформувалося окреме видавниче підприємство TOKYOPOP GmbH із центром у Гамбурзі. Німецький підрозділ продовжив роботу й після припинення американської видавничої діяльності у 2011 році.

Окрім манґи, TOKYOPOP почало займатися виданням графічних романів, аніме та азійських фільмів, ліцензуванням товарів, а також розробкою проєктів для кіно, телебачення та цифрових платформ. Компанія також розвивала напрям оригінальної англомовної манги (Original English-Language Manga, OEL manga) — оригінальних коміксів, створених західними авторами під впливом японської манґи.

У 2007 році компанія стала найбільшим видавцем в цій галуззі на західному ринку.

Припинення американського видавничого підрозділу У 2008 році компанія зіткнулася з фінансовими труднощами на тлі загального спаду продажів манґи та проблем американського книжкового ринку на фоні світової економічної кризи.

На цьому тлі у червні TOKYOPOP провела масштабну реструктуризацію, поділивши компанію на дві структури: TOKYOPOP Inc., яка продовжувала видавничу діяльність, і нову TOKYOPOP Media LLC, що займалася цифровими проєктами та адаптацією коміксів у кіно; обидві компанії увійшли до складу TOKYOPOP Group. Реорганізація також супроводжувалася скороченням 39 посад у компанії.

У грудні 2008 року, посилаючись на «різке падіння продажів» у видавничій галузі загалом, TOKYOPOP звільнила ще вісім співробітників, зокрeмa трьох редакторів. Запланований обсяг видавничої продукції зменшено приблизно вдвічі — з близько 500 до 200–250 книжок на рік. Значно було скорочено дистриб'юцію до Великої Британії.

У 2011 році становище компанії ще більше погіршилося через економічний спад, зниження продажів манґи та банкрутство великої американської книжкової мережі Borders, яка була важливим каналом продажу манґи.

У квітні 2011 року TOKYOPOP оголосила про припинення діяльності свого американського видавничого підрозділу. Закриття відбулося наприкінці травня того ж року. При цьому німецький підрозділ у Гамбурзі та інші напрями діяльності компанії продовжили роботу.

Після закриття частина ліцензій на японську манґу та ранобе повернулася правовласникам. Водночас TOKYOPOP заявляла про намір зберегти присутність на ринку.

Повернення на американський ринок У 2015 році на виставках Anime Expo та San Diego Comic-Con компанія Tokyopop оголосила про відновлення видавничої діяльності в Північній Америці з 2016 року, хоча й у значно меншому масштабі. Компанія зосередилася на окремих ліцензованих манґа-проєктах, цифрових виданнях, графічних романах та адаптаціях відомих франшиз.

На тлі глобального зростання зацікавленості до манґи у 2020–2023 роках Tokyopop істотно збільшила продажі, завдяки чому увійшла до списку найшвидше зростаючих незалежних видавництв за версією Publishers Weekly. Компанія також продовжила розвивати цифрові технології, електронне видавництво, соціальні медіа, електронну комерцію та створення контенту для різних форматів.

У січні 2024 року Марк Віснік (Marc Visnick) був призначений посаду операційного директора (COO) та видавця TOKYOPOP; до цього він був віцепрезидентом з видавничої діяльності компанії.

Сучасна діяльність У січні 2026 року TOKYOPOP уперше запустила власну лінійку аудіокниг на основі творів зі свого каталогу ранобе під імпринтом LoveLove.

У квітні 2026 року компанія оголосила про запуск публічної краудфандингової пропозиції акцій за процедурою Regulation Crowdfunding із метою залучити до 1,2 млн доларів США для фінансування подальшого розвитку.

Ліцензування в Україні у 2010 році українське видавництво «Перо» випустило серію книг за ліцензіями TOKYOPOP: Принцеса Аі (том 1), Warcraft: Легенди (том 1), Зоряний шлях. До нових зірок, Бізенґаст (том 1), Поцілунок вампіра: кровні брати (том 1), Ангели ковчега (том 1), Ван-вон Хантер (том 1). Проте продовження перекладу серії не отримали.

У 2022 році TOKYOPOP виступило видавцем коміксу PEREMOHA: Victory for Ukraine серед авторів якого були такі українські автори коміксів, як Олександр Корешков, Катерина Кошелева, Ігор Курилін, Богдана Вітковська, Назар Понік, Кирило Малов, Денис Фадєєв, В'ячеслав Бугайов, Олександр Філіпович, Едуард Ахрамович.

Імпринти та напрями Станом на 2026 рік TOKYOPOP офіційно представляє такі основні імпринти:

TOKYOPOP — основний, флагманський імпринт компанії, під яким виходить ліцензована японська манґа, а також оригінальна англомовна манга (OEL) і адаптації відомих тайтлів відеоігор та мультфільмів. Можна виділити наступні напрями: Disney Manga — видавничий напрям для манґа-адаптацій та інших коміксів за мотивами творів Disney. TOKYOPOP Kids — видання для дитячої та сімейної аудиторії. Noir Caesar — видавничий напрям, пов'язаний із партнерством TOKYOPOP з Noir Caesar, зокрема для видань із різноманітними афроамериканськими та іншими представленими в коміксах історіями. TOKYOPOP Learning — окремий освітній видавничий напрям, зокрема відомий серією Manga Quest. LoveLove (раніше LOVE x LOVE) — імпринт, орієнтований переважно на романтичну манґу та ранобе, запущений у 2023 році.За описом самої компанії, він «святкує» як гетеросексуальну, так і ЛГБТ-тематику романтики — сьодзьо, сьонен-ай, сьодзьо-ай та дзьосей-мангу — під гаслом «love is love».

Колишні імпринти У різні періоди TOKYOPOP використовувала низку імпринтів, які згодом були припинені або реорганізовані:

Mixx Manga — ранній видавничий імпринт компанії, пов'язаний із періодом її роботи під назвою Mixx. Mixx Manga Premium Edition — преміальний формат видань під брендом Mixx, що передував остаточному переходу компанії на назву Tokyopop. Pocket Mixx  — імпринт, під яким виходили кишенькові видання. Chix Comix — імпринт, орієнтований на жіночу аудиторію. TOKYOPOP Classics — марка, під якою перевидавалися окремі раніше опубліковані твори. При цьому сторінка TOKYOPOP досі використовує відповідний тег у каталозі, тому його доцільніше вважати каталожною маркою, а не однозначно припиненим імпринтом.

Blu (Blu Manga) — імпринт, створений у 2005 році для випуску манґи у жанрах сьонен-ай і яой («boys' love»). Спочатку компанія приховувала власну причетність і стверджувала, що лише дистрибутує тайтли стороннього видавця, побоюючись негативної реакції та обурення з боку консервативних кіл. У 2006 році компанія офіційно визнала імпринт своїм. Нейтральне позиціонування бренду дозволило залучити до жанру, який традиційно створюється жінками для жіночої аудиторії, також чоловіків та ґей-спільноту.

Примітки

Посилання Офіційний сайт