Микола Іванович Шлемкевич (псевдоніми: М. Іванейко, С. Вільшина, Р. Срібний; 27 січня 1894, с. Пилява, нині Чортківського району Тернопільської області — 14 лютого 1966 м. Пассейк, Нью-Джерсі, США) — український філософ, публіцист, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН. Дослідник історії української культури, зокрема, літератури та філософії.

Життєпис

Народився 27 січня 1894 року в с. Пилява, нині Чортківського району Тернопільської області, Україна, у сім'ї священика УГКЦ о. Івана Шлемкевича — пароха с. Пилява, з кінця 1890-х років — сіл Сновидів, Возилів і довколішніх хуторів (усі — Бучацький повіт). Мати — Ядвига, з Бучацьких. Бабуся по матері — Вільгельмина КамбефорМ. О. Рід о. Івана Шлемкевича // .

Навчався в Бучацькій державній впродовж 1904-1911 років у перших-сьомих класах (зокрема, з відзнакою закінчив 5-й клас у 1909 роціSprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1909. — S. 70. ), закінчив гімназію у Львові в 1912 році. Перша світова війна перервала його студії у Віденському університеті — він повернувся на Галичину, де 1915 року його заарештували, потім російські окупанти вивезли до Сибіру.

З 1917 року у Києві. 1918—1919 — секретар редакції «Робітничої газети», вчитель сільських шкіл Звенигородщини.

1919 року — виїхав до Відня.Головин Б., Мельничук Б. Шлемкевич Микола Іванович // Філософську освіту здобув у Віденському університеті (1923—1926).

16 липня 1926 — захищає докторат (про боротьбу за суть філософії на переломі ХІХ і ХХ ст.Життєпис д-ра Миколи Шлемкевича… С. 165.). Під псевдонімом М. Іванейко почав друкувати у 1926 році в «Літературно-науковому віснику» нариси на тему української духовності. У ЛНК з'явився цикл його подорожніх нарисів «Вітер» (1928—1930).

У 1928—1929 мав філософські студії у Сорбонні.

Повернувшись до Львова, разом з Дмитром Палієвим засновує Фронт національної єдності (ФНЄ, ідеолог та член проводу), співредактор журналу «Перемога» (1933—1939), член редакції газети «Українські вісти» (1935—1939), тижневика «Батьківщина».

У 1934 в серії збірки НТШ вийшов головний його твір «Філософія», перевиданий 1981 року в Записках НТШ під назвою «Сутність філософії» (ред. Олександер Кульчицький).Том 191: Шлемкевич Микола. Сутність філософії; Кульчицький Олександер. Введення в проблематику сутности філософії . — Париж; Нью-Йорк; Мюнхен, 1981. — 255 с..

1941—1944 — головний редактор «Українського видавництва» (Краків—Львів); водночас — співредактор місячника «Наші дні» (Львів), працює в УЦК, з 1943 — член політради при Президії УЦК.

Еміграція З 1945 біженець у Німеччині: вчитель української ґімназії в Берхтесгадені; учасник: реорганізації Українського державного центру, створення Української Національної Ради, видання Енциклопедії українознавства; співредактор ж-лу «Проблеми», «На чужині» тощо. У Відні та Мюнхені — співзасновник і заступник голови екзекутивної ради УНР та член МУР.

З 1949 в США (м. Елізабет, потім Кренфорд біля Нью-Йорку). Продовжує громадсько-публіцистичну діяльність і співробітництво в «Енциклопедії Українознавства».

1950 — співзасновник Союзу українських національних демократів (СУНД), 1953—1966 — засновник і редактор журналу «Листи до приятелів».

1956 — засновник вид-ва «Ключі», в якому друкував журнал «Листи до приятелів», власні й інших авторів книжки. Спільно з Т. Лапичаком заснував Український публіцистично-науковий інститут (1961), завданням якого було стежити за матеріалами про Україну в чужих виданнях і спростовувати фальшиві інформації на наукових засадах.

Панахида за померлим відбулася 17 лютого 1966, священики побоялись її відправити.Життєпис д-ра Миколи Шлемкевича… — С. 167.

Творчий доробок Крім численних статей у галицькій та діаспорній пресах, випустив у світ між роками 1946—1958 роками книжки на теми української культури та політичної думки: «Українська синтеза чи українська громадянська війна» (1946 р., Мюнхен, 2-е видання 1949 р.), «Загублена українська людина» (1954 р., Нью-Йорк), «Галичанство» (1956 р., Нью-Йорк), «Верхи життя і творчости» (1958 р., Нью-Йорк)Життєпис д-ра Миколи Шлемкевича… — С. 166—167.. Головна філософська праця — «Філософія» (1934 р., перевидана в другому виданні як «Сутність філософії» 1981 р.) в її основу лягла докторська дисертація автора. 1947 року вийшла друком його книжка «Прогулька до великої столиці. Гутірка при ватрі про світогляд і характер».

Філософські погляди Провідною ідеєю філософії Миколи Шлемкевича було шукання правди (істини). Переконаний ідеаліст, прагнув до здійснення ідеалів Т. Г. Шевченка і І. Я. Франка про добро, правду і красу, за нову українську людину, озброєну ідеєю національної свідомості й соборності, шукав нових доріг для українського суспільства, для його морального зміцнення і державного оформлення.

Як прихильник демократичних принципів, високо цінував публіцистику і пресу як основу народоправства. Як філософ досліджував проблеми типології, зокрема, психоетнічного портрету сучасного українця. Книга «Загублена українська людина» (1954) стала підсумком інтелектуальних пошуків ученого, котрий вірив, що в умовах незалежності й свободи його народ здатен стати у лави цивілізованих і гідних оптимістичного майбутнього.

На жаль, його погляди не поділяли не тільки чимало «номенклатурних радянських українців» та журналісти проплачених опонентами видань, а й представники української діаспори.

Примітки

Джерела Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с. Бойчук Б. Микола Шлемкевич // Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 93. Головин Б., Мельничук Б. Шлемкевич Микола Іванович // Горинь В. Шлемкевич Микола Іванович // Дальний Мар'ян Наш Микола Шлемкевич // Вибране: Люди — події — коментарі. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — С. 287–290. Життєпис д-ра Миколи Шлемкевича // Костюк Г. Микола Шлемкевич // Зустрічі і прощання: Спогади. — К.: Смолоскип, 2008. — Кн. 2. — С. 320—323. Р. С. і С. Г. Шлемкевич Микола //  — Т. 10. — С. 3877. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Encyclopedia of Ukraine. — University of Toronto Press, 1993. — Vol. IV.

Література Дем'яненко Б. Шлемкевич Микола Іванович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 785. — ISBN 978-966-611-818-2. Шлемкевич, Микола Іванович // Гук О. Загубленість української людини ХХ століття в інтерпретації М. Шлемкевича / О. Гук // Наукові записки ТДПУ імені Володимира Гнатюка. — Сер. Філософія. — 2000. — Вип. 5. — С. 20–23. Карпенко О. Педагогічні ідеї Миколи Шлемкевича (1894—1966 рр.): монографія / О. Карпенко, О. Яців; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. — Дрогобич: Посвіт, 2019. — 232 с. — (Педагогіка в іменах). — ISBN 978-617-7835-06-5. Козій І. Філософія позитивізму М. Іванейка в контексті української національної ідеї / І. Козій // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. — Сер. Філософія. — 2007. — Вип. 15. — С. 34-39. Микола Шлемкевич [Текст] : до 120-річчя від народження: [про філософа, публіциста, редактора, громад. діяча, уродженця с. Пилява Бучац. р-ну] / В. Горинь // Вісник НТШ. — Львів, 2014. — Число 51-52. — С. 17-19. Микола Шлемкевич (1894-1966) [Текст] : [вчений-філософ, педагог, редактор, громад. діяч] // Рік української історії. — Т. : Богдан, 2013. — С. 65. Микола Шлемкевич - мислитель, інтелектуал, державник із Пиляви [Текст] / С. Сворак, О. Панченко // Нова доба. — 2013. — № 2 (11 січ.). — С. 5. Філософ та провидець із Пиляви [Текст] / В. Карпович, Б. Мельничук // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 9 (5 лют.). — С. 3 ; Нова доба. — 2022. — № 22 (1 черв.). — С. 7 : фот. Яців О. І. Педагогічні ідеї та культурно-просвітницька діяльність Миколи Шлемкевича (1894—1966 рр.): автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.01— загальна педагогіка та історія педагогіки / Яців Оксана Ігорівна; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. — Дрогобич, 2019. — 20 с.

Посилання

Степан Сворак, Олександр Панченко Микола Шлемкевич — мислитель, інтелектуал, державник

Загублена українська людина — Микола Шлемкевич | Аудіокнига