Мануе́л Тейше́йра Го́міш (; 27 травня 1860, Портімау, Алгарве — 18 жовтня 1941, Беджая, Алжир) — португальський письменник і політик, 7-й президент Португалії з 6 жовтня 1923 по 11 грудня 1925 року.
Біографія
До проголошення Республіки Мануел Тейшейра Гоміш народився 27 травня 1860 року в Портімау, що на той час відносилось до Алгарвського королівства, яке в свою чергу входило до складу Об'єднаного королівства Португалії і Алгарве.
Виховувався батьками лише до вступу у коледж у Портімау, у 10 років був відправлений до семінарії у Коїмбрі, але згодом почав вивчати медицину у Коїмбрському університеті, — курс, який ніколи так і не закінчив. Проти волі батька, відмовляється продовжувати навчання медицини і переїжджає до Лісабона, де знайомиться з низкою тогочасних португальських літераторів. Попри це, батько продовжує надавати фінансову підтримку Мануелові, який повністю присвячується літературі і мистецтву, і знайомиться з відомими майстрами: Колумбану Бордалу Піньєйру, Маркеш де Олівейра.
Згодом переїжджає до Порту, де починає співпрацювати з газетними і журнальними виданнями.
Після відновлення відносин з родиною, робить подорож Європою, Північною Африкою і Близьким Сходом, де комерціалізує вирощувану на батьківських плантаціях сільськогосподарську продукцію, зокрема сухі фрукти — інжир і маслину, одночасно розширюючи свій культурний світогляд від перебування в інших країнах.
Після проголошення Республіки Після проголошення Республіки був призначений на пост надзвичайного і повноважного посла Португалії в Англії, де 11 жовтня 1911 року вручає вірчі грамоти тодішньому королю Георгу V, в Лондоні — де перебувала королівська родина Португалії.
Обраний президентом Республіки від 6 серпня 1923 року, пробувши на цій посаді до 11 грудня 1925 року, коли подав у відставку в умовах великих політичних і соціальних потрясінь в країні. Після складення президентських повноважень присвятився виключно літературі, — що і стало офіційною версією відставки.
17 грудня того ж року на голландському кораблі «Зевс» добровільно залишає Португалію і прямує в Алжир, що на той час був французькою колонією. До самої смерті висловлював опозицію диктаторському режиму Салазара. Помер 18 жовтня 1941 року в Алжирському місті Беджая, його тіло було перевезене на батьківщину лише у жовтні 1950 року. Під час церемонії перепоховання у рідному Портімау, на якій були присутні обидві дочки Тейшейри Гоміша, зібралося багато маніфестантів, висловлюючи невдоволення режим Салазара, що у час диктатури було досить небезпечною та незвичною подією.
Офіційно одруженим не був, хоча проживав у фактичному шлюбі з Белмірою даш Невіш, від якої мав дві дочки.
Цитата
Літературний доробок (назви мовою оригіналу) Cartas sem Moral Nenhuma (1904) Agosto Azul (1904) Sabina Freire (1905) Desenhos e Anedotas de João de Deus (1907) Gente Singular (1909) Cartas a Columbano (1932) Novelas Eróticas (1935) Regressos (1935) Miscelânea (1937) Maria Adelaide (1938) Carnaval Literário (1938)''.
Див. також Перша Португальська Республіка Демократична партія Португалії
Примітки
Джерела Повна біографія на офіційному сайті Президенції Португальської Республіки