Лев Йосипович Юрке́вич (, с. Криве —† , Москва)Ю. Л. Юркевич. Дитинство і юність. Спогади. — с. 305 — український соціал-демократичний діяч і письменник.
Життєпис Син відомого лікаря та громадського діяча Йосипа Юркевича з гурту «українців польської культури», що виник під впливом Володимира Антоновича, з 1904 член РУП. У 1906 році Лев Юрке́вич отримав поранення під час заворушень у КиєвіЛікарський вісник. Рік V. Ч.10./ Ред.:Роман Осінчук. — Нью-Йорк: «Krupka & Bilan», 1958. — с. 20.. Через рік після того він виїхав за кордон і там закінчив університетську освіту, розпочату 1903 в Київському Університеті. Після смерти батька, з 1911 р. жив на Заході (здебільшого у Франції); значну спадщину використовував на підтримку української соціал-демократичної преси («Наш Голос», Л. 1910 — 11; «Дзвін», К., 1913 — 14), друкувався в «Дзвоні» під псевдонімом Л. Рибалка.
Погляди Відстоюючи ідею української пролетарської революції, Юркевич виступав проти українського міщанства та орієнтації на Австрію й Німеччину. З цього приводу полемізував з Дмитром Донцовим, видавав «Боротьбу» (Женева, 1915 — 16, 7 чч.), в якій виступав проти Союзу Визволення України та проти російського великодержавного шовінізму, вимагаючи демократичної федералізації Російської Імперії та окремої української соціал-демократичної партії. В. Ленін, вважаючи Юркевича небезпечним супротивником, інтриґував проти нього. Юркевич у брошурі «Російські соціал-демократи й національне питання» (, 1917, укр. переклад 1969) відповів критикою ленінського централізму. Після березневої революції намагався повернутися до України; помер у Москві.
Твори «Національна справа і робітництво» (1913). «Кляси і суспільство» (1913). «L'Ukraine et la Guerre» (Льозанна, 1916). «Русские социал-демократы и национальный вопрос» (1917).
Література І. Гирич. Юркевич Лев Йосипович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.793 ISBN 978-966-611-818-2 М. Юркевич, В. Ю. Васильєв. Юркевич Лев Йосипович //
Д. Дорошенко. З історії укр. політ. думки за часів світової війни. Прага, 1936; В. Левинський. Лев Юркевич. Львів, 1927; Л. Рибалка. Рос. соціал-демократи і нац. питання. Мюнхен, 1926; Левко Юркевич. Російські соціял-демократи і національне питання. — Київ: «Українська прес-група», 2012.
Примітки
Посилання Твори Юркевича Лев Юркевич. Кооперація і робітничий рух (за Вандервельде) (1913) Лев Юркевич. Національна справа і робітництво (1913) Лев Юркевич. Російські соціял-демократи і національне питання (1917)
Про нього Юркевич Лев Йосипович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.348
Кріс Форд. Україна: між імперією і Революцією. Життя, ідеї та спадок Лева Юркевича // Спільне — 2026. — 11 березня. Володимир Панченко. Левко Юркевич vs Лєнін і Сталін. Історія одного передбачення (2015) Марко Бойцун. Соціал-демократія в Україні // Historians.in.ua — 2017. — 10 червня. Андрій Портнов. Ленін і більшовизм в українській соціалістичній думці першої третини XX століття // Historians.in.ua — 2012. — 5 квітня.