Британські Збройні Сили () відомі також як Збройні сили Його Величності (His Majesty's Armed Forces), іноді загальноприйнята назва — Збройні Сили Корони (the Armed Forces of the Crown) це військові сили, відповідальні за оборону Сполученого Королівства, його заморських територій та Коронних володінь. Вони також просувають ширші інтереси СК, підтримують міжнародну миротворчу діяльність та надають гуманітарну допомогу., armedforces.co.uk

З моменту утворення Королівства Великої Британії у 1707 році (пізніше його правонаступником стало Сполучене Королівство), Британські Збройні Сили брали участь у низці великих війн за участю великих держав світу, включаючи Семирічну війну, Війну за незалежність США, Наполеонівські війни, Кримську війну 1853—1856 років, Першу світову війну та Другу світову війну. Вирішальні британські перемоги у більшості з цих воєн дозволили їм впливати на світові події та утвердитись як одній з провідних військових та економічних держав світу. Станом на березень 2023 року до складу Британських Збройних Сил входять: Королівський Військово-морський Флот, флот відкритого моря який налічує 71 суден, разом з Королівськими Морськими Піхотинцями високоспеціалізованими амфібійними легкими піхотними силами; Армія Британії основний вид сухопутних військ Сполученого Королівства; і Повітряні сили Великої Британії, технологічно складні повітряні сили з різноманітним авіаційним флотом, що складається з літаків та вертольотів. Збройні Сили Британії включають постійні війська, регулярний резерв, добровольчі та спонсорські резерви.

Главою Збройних Сил є Британський монарх, в даний час це Чарльз III, якому військовослужбовці присягають на вірність. Проте, давня конституційна конвенція, де-факто наділила виконавчою владою, шляхом здійснення королівської прерогативи Прем'єр-міністра та державного секретаря з питань оборони. Прем'єр-міністр (діючи разом з Кабінетом міністрів) приймає ключові рішення щодо використання збройних сил.Governance of Britain, July 2007. Retrieved on 2013-05-12.Review of the Royal Prerogative Powers: Final Report, Міністерство юстиції, Жовтень 2009. Отримано 12.05.2013. Парламент Сполученого Королівства затверджує подальше існування Британської Армії, приймаючи Закон про збройні сили щонайменше раз на п'ять років, як того вимагає Білль про права 1689 року. Королівський Флот, Повітряні сили Великої Британії та Королівська Морська Піхота, а також всі інші війська не потребують цього закону. Збройними Силами керує Рада оборони при Міністерстві оборони на чолі з Державним секретарем з питань оборони.

Сполучене Королівство є однією з п'яти визнаних ядерних держав, постійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, засновником та провідним членом військово-політичного альянсу НАТО, а також учасником безпекового пакту AUKUS і П'яти Домоволеностей Силового Захисту. Закордонні гарнізони та навчальні центри розташовані на острові Вознесіння, в Бахрейні, Белізі, Бермудських Островах, Британській Території в Індійському Океані, Брунеї, Канаді, на Кіпрі, Фолклендських Островах, в Німеччині, Гібралтарі, Кенії, Монтсерраті, Непалі, Катарі, Сінгапурі та в Сполучених Штатах.

Історія

Історія створення Актом про унію 1707 року збройні сили Англії та Шотландії були об'єднані у збройні сили Королівства Великої Британії.Acts of Union 1707 parliament.uk, accessed 31 December 2010; Uniting the kingdom? nationalarchives.gov.uk, accessed 31 December 2010; Making the Act of Union 1707 scottish.parliament.uk, accessed 31 December 2010

Спочатку існувало декілька військово-морських та армійських регулярних і резервних сил, хоча більшість з них були об'єднані в Королівський Військово-морський Флот або британську армію протягом 19-го і 20-го століть (Королівська військово-морська повітряна служба і Королівський льотний корпус британської армії, навпаки, були відокремлені від своїх батьківських сил в 1918 році і об'єднані в нові сили, Повітряні сили Великої Британії, які несли повну відповідальність за військово-морську, армійську та стратегічну авіацію до Другої світової війни).

Військово-морські сили включали Королівський військово-морський флот, Waterguard (згодом Берегова охорона Його Величності), а також морські та річкові загороджувальні загони, сформовані в міру необхідності на час надзвичайних ситуацій. Екіпажі торгівельного флоту і морських рибальських суден також були важливим резервом людських ресурсів для військово-морських сил (будь-який моряк був придатний до примусової мобілізації, багато з них були призвані на військову службу, особливо протягом двох десятиліть конфлікту від Французької революції, і до кінця Наполеонівських воєн, а з 1835 року вони були зареєстровані в Реєстрі моряків, щоб ідентифікувати їх як потенційний ресурс для флоту), і багато з їхніх моряків служили неповний робочий день у Королівському військово-морському резерві (створеному відповідно до Закону про військово-морський резерв 1859 року) і Королівському військово-морському добровольчому резерві (створеному в 1903 році).

Армія Британії (історично відома як «Регулярна армія» та «Регулярні сили») яка історично розділена на ряд військових формувань, була лише частиною сухопутних силA LIST OF THE OFFICERS of the ARMY, (WITH AN ALPHABETICAL INDEX;) OF THE OFFICERS of the ROYAL ARTILLERY, THE ENGINEERS, the MARINE FORCES, AND OF THE OFFICERS on HALF-PAY; AND A SUCCESSION of COLONELS. THE THIRTY-SECOND EDITION. War-Office. 31 March, 1784.Найстарішою з цих організацій були Сили міліції (також відомі як Конституційні сили), які (в Королівстві Англія) спочатку були основною військовою оборонною силою (в іншому випадку спочатку існували лише Королівські охоронці, включаючи Наглядових Йоменів і Йоменів Гвардії, з арміями, що збиралися лише тимчасово для походів за кордон), що складалися з цивільних осіб, які призивалися на щорічні навчання або в разі надзвичайних ситуацій, і використовували різні схеми обов'язкової служби в різні періоди свого тривалого існування.

Спочатку міліція була повністю піхотним військом, організованим на рівні міста чи графства, і від членів не вимагалося служити за межами району набору, хоча територія, в межах якої підрозділи ополчення в Британії могли бути розміщені, була збільшена до будь-якої точки Британії протягом XVIII століття, а берегова артилерія, польова артилерія та інженерні підрозділи ополчення були введені з 1850-х років.The Militia Artillery 1852—1909, by Norman EH Litchfield. The Sherwood Press (Nottingham) Ltd. 1987 Старшини були кінними силами, які могли бути мобілізовані під час війни або надзвичайних ситуацій. Підрозділи Добровольчих сил також часто формувалися у воєнний час, вони не покладалися на обов'язкову службу і тому приваблювали новобранців, які прагнули уникнути служби в міліції. Вони розглядалися як корисний спосіб економічно збільшити військову силу у воєнний час, але в мирний час — це ставало виснаженням міліції, і тому зазвичай не підтримувалося, хоча на Бермудських островах відомих людей з багатих родин все ще призначали капітанами фортів, які відповідали за утримання і командування укріпленими береговими артилерійськими батареями, укомплектованими добровольцями (у воєнний час вони посилювалися за рахунок міліції), що захищали узбережжя колонії з XVII століття по XIX століття (коли всі батареї були переведені під контроль регулярної Королівської артилерії).Bermuda Forts 1612—1957, Dr. Edward Cecil Harris, The Bermuda Maritime Museum Press, Bulwark Of Empire: Bermuda's Fortified Naval Base 1860—1920, Lt.-Col. Roger Willock, USMC, The Bermuda Maritime Museum Press, The Bermuda Maritime Museum. Система міліції була поширена на низку англійських (згодом Британських) колоній, починаючи з Вірджинії та Бермудських островів. У деяких колоніях також були створені кінні підрозділи, подібні до старшинських. Підрозділи Міліції та Добровольчих формувань колонії, як правило, вважалися окремими силами від сил Національної міліції та Добровольчих сил Сполученого Королівства, а також від сил Міліції та Добровольчих сил інших колоній. Якщо в колонії було більше одного Міліцейського або Добровольчого підрозділу, вони об'єднувалися в Міліцейські або Добровольчі сили цієї колонії, як, наприклад, Добровольчі сили оборони Ямайки, до складу яких входили Стрілецький корпус Святого Ендрю (або Кінгстонські піхотні добровольці), Ямайський корпус скаутів і Ямайський резервний полк,Jamaica Defence Force: Third Battalion Duties. Jamaica Defence Force website але не артилерія міліції Ямайки. У менших колоніях, де є лише один Міліцейський або Добровольчий підрозділ, цей підрозділ все одно вважається частиною сил або, в деяких випадках, може називатися силами, а не полком чи корпусом, як у випадку з Силами оборони Фолклендських островів і Королівськими силами оборони Монтсеррату. Міліція, Старшинські та Добровольчі формування разом називалися Резервними силами, Допоміжними силами або Місцевими силами. Офіцери цих сил не могли брати участь у військових трибуналах над військовослужбовцями регулярних сил. Закон про заколот не поширювався на членів Резервних сил.