Євге́н Не́сторович Яворі́вський (літературний псевдонім О. СлободичІ. Крип'якевич. Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України. Відділ Рукописів. — Ф. 314; , Коломия — , Детройт) — український громадський та політичний діяч, педагог, журналістЯворівський Євген Несторович // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника. — Львів, 1996. — Вип. 3. — С. 331 і письменник. Рідний брат Корнила ЯворівськогоЯворівський Євген // Енциклопедія Коломийщини. Том 14 (літери Щ-Ю-Я) / За ред. М. Васильчука. — Коломия: Вік, 2002. — С. 38.

Життєпис Євген Яворівський народився 1893 року в Коломиї, в сім'ї викладача латинської і грецької філософії, письменника Нестора Яворівського (Яворовського)Слідами «Білої панни»: про одну сторінку діяльності Євгенії Ярошинської як перекладачки та її контекст / Л. М. Ковалець // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. — 2020. — Вип. 23. — С. 38.. У 1911—1914 роках студіював на філософічно-педагогічному факультеті Віденського університету, де належав до студентського товариства «Січ».

Під час Першої світової війни служив в австрійській армії та брав участь у бойових діях на італійському фронті.

У 1918—1920 роках Євген Яворівський в УГА, визволяв у серпні 1919 року Київ. Згодом в Діючій армії УНР.

Викладав у гімназії в місті Чортків у 1920—1922 роках.

З 1922 до 1930 року — гімназійний учитель «Рідної школи» в Яворові, був звільнений з посади з політичних причин, після чого перейшов до журналістської роботи, працював у редакції видавництва «Українська Преса» (Львів). Діяч УРП.

У 1930 році був відсторонений від викладання і змушений переїхати у Львів, де співпрацював з «Новим часом» та «Нашим прапором», працював у видавництві «Самоосвіта».

У серпні 1941 року став першим головним редактором газети «Львівські вісті»Преса на продаж… інформація, пропаганда, ідеологія … Інтерактивний Львів.

З 1944 року на еміграції, мешкав у Інсбруку, де вчителював в українській гімназії та брав активну участь у громадському житті.

У 1950 році переїхав в США. Мешкав у місті Детройті, займався активно громадською роботою, співпрацював із «Вільною Україною» та «Народною волею». Помер у Детройті.

Творчість Автор численних статей, популярних нарисів: «Мітологія старинних греків і римлян», «Яворівщина» (етнографічний збірник), праці «Вождь 100-тисячної армії», «Денікіяна» та ін. присвячені Добі визвольної війни, збірки новел, трагедії «Зрадник», роману «Заки море перелечу». Основні твори та праці «Серед кульі гранат» (1922) «Зрадник» (1923), «Нарис історії філії товариства „Просвіта“ в Яворові» (1931) «Заки море перелечу» (1938) «Вождь 100-тисячної армії» (1958)

Література

Яворівський Євген (1893—1954) — український громадський і політичний діяч, педагог, журналіст і письменник. Відомі педагоги Прикарпаття: біографічний довідник (до 1939 року). Т. 1 / В. Полєк, Д. Дзвінчук, Ю. Угорчак. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — 204 с. — ISBN 966-7263-15-0

Примітки

Посилання Українці в світі. Євген Яворівський Євген Яворівський. Казка дітям невелика про Курчатко й про Шуліку. Торонто, 1973. Яворовський Є. Серед куль і гранат : начерки / Є. Яворовський. – Львів; Київ: Накладом Вид-ва "Червона калина",1922. – 39, c. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000029434