Богда́н Я́нуш (псевдонім Василь Карпович; 23 січня 1887, Львів — 5 листопада 1930, там само) — український та польський археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист, консерватор пам'яток старовини у Львівському воєводстві (1921–1930) і редактор журналу «Wiadomości Konserwatorskie».
Життєпис Богдан Януш народився 23 січня 1887 року у Львові. Походив з багатодітної родини гімназійного вчителя Михайла Януша, яка жила дуже бідно. Після смерті батька Богдана виховувала мама Ангеліна зі старшими сестрами.
1907 року працював у музеї Шевченка у Львові. Надалі на прожиття заробляв «пером». Напередодні першої світової війни — редактор польськомовного часопису «Kurjer Lwowski». У 1911 році мешкав на вул. Лещинського, 8 (нині вулиця Братів Міхновських), у березні 1912 року вже мешкав на вул. Кордецького, 17 (нині — вул. Олени Степанівни).
1923 року призначений консерватором праісторичних пам'яток Львівського округу. 1924 року власним коштом почав видавати місячник «», а у 1925 році припинив — через брак коштів.
У 1928 році певний час був керівником «Музею Покуття» в Станиславові. У другій половині 1929 року через фінансову скруту втратив меблі, бібліотекуHelena Burchard. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 587. . Школярем проводив дослідження цвинтаря в КукізовіHelena Burchard Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930)… — S. 588. .
У 1921—1925 роках був співробітником Музею НТШ й ініціатором Кружка любителів Львова. Член Спілки митців-декораторів у Перемишлі.Betlej A. Kościół parafialny p. w. Wszystkich Świętych w Strzałkowicach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 282. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5.
Досліджував історію й архітектуру церков на території княжого Львова: святого Миколая, святого Онуфрія, святої П'ятниці, зруйнованої 1776 року церкви святого Теодора, а також вірменської катедри.
Розвідки українською мовою містив під псевдонімом Василь Карпович у журналі «Стара Україна» (1924—1925). Досліджував дерев'яне будівництво на околицях Львова, вірменські і волоські пам'ятки Львова та Тернопільщини, зокрема, Przeszłość і zabytki województwa Tarnopolskiego, 1926 — одну з перших сумлінних регіональних монографій Польщі, та ін.). 1929 року на засіданні Політехнічного товариства у Львові прочитав доповідь «Костельна архітектура львівського середньовіччя»Sprawozdanie Wydziału Głównego Polskiego Towarzystwa Politechnicznego za rok 1929 // Czasopismo Techniczne. — № 5. — 1930. — S. 91. .
Через нерозв'язні, на його думку, проблеми, застрелився 5 листопада 1930 року у Львові. Був похований на Личаківському цвинтарі, поле 13. Через одну могилу у 1915 році був похований відомий історик Франц Ковалишин (). Обидві могили втрачені, на похованні Богдана Януша співробітники музею «Личаківський цвинтар» встановили пам'ятний знак.
Праці Автор кількох збірок матеріалів до археологічної карти Східної Галичини: «Z pradziejów ziemi Lwowskiej » (1913). «Zdobnictwo ludowe w okolicach Lwowa» (1913). «Kultura przedhistorycana Podola galicyjskiego» (1914/1919). «Człowiek przedhistoryczny» (1914). «Zabytki przedhistoryczne Galicyi wschodniej» (1918) «Karaici w Polsce» (Kr., 1927). «Zabytki monumentalnej architektury Lwowa» (Lw., 1928) «Bibliografia Ormian w Polsce» (не видана).
Вшанування 1993 року на честь Богдана Януша названо вулицю у Львові в місцевості Підзамче.
Родина Дружина Ядвіґа з вірменської родини Рудоміновичів ().
Див. також Карпович
Примітки
Джерела Януш Богдан // Булик Н. М. Життя і діяльність Богдана Януша в контексті інтелектуального середовища Галичини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів, 2014. — Вип. 18. — С. 442—468. Burchard H. Janusz Bohdan, pseud. Wasyl Karpowicz (ok. 1888—1930) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/4, zeszyt 47. — S. 587—588.
Посилання Богдан Януш — історик, консерватор доісторичних пам'яток Східної Галичини.