Яце́нко Володи́мир Федосі́йович (21 квітня 1915, Савківка Черкаської області — 23 жовтня 2010, Київ) — український художник, майстер пейзажу, автор мистецтвознавчих праць. Член Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Чоловік художниці Маргарити Крижанівської, батько художниці Марини Яценко.
З життєпису Мистецьку освіту здобув у Харківському мистецькому технікумі (1937) і Харківському художньому інституті (1942, в СамаркандіАлавердова Г. Самаркандська епопея українських художників (1941—1944) / Галина Алавердова // Антиквар. — 2023. — № 6 (133). — С. 39 : іл, клас М. Самокиша). У 1944 — 1952 роках обіймав посаду директора Харківського художнього музею, з 1970 по 1989 — директора Державного музею українського образотворчого мистецтва в Києві.
Працював в галузі жанрового і пейзажного малярства: «Над Дніпром» (1957), «На Чернечій горі» (1960), «Новобудови Києва» (1965), «На Запоріжжі» (1964 — 1965), «Вітер» (1969), «Літній день» (1970), «Вершники революції» (1977) та ін. Автор монографії «М. С. Самокиш» (1945) і альбому «Микола Самокиш» (1979).
Роботи Володимира Яценка представлені в художній колекції Острозького державного історико-культурного заповідника (Рівненська обл.).
Відзнаки і нагороди Заслужений діяч мистецтв України (1960).
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями, Почесною грамотою Президії ВР УРСР (1964, 1975), Почесною грамотою Ради Міністрів України (1999).
Примітки
Джерела
Посилання Виставка «Сімейний портрет» КО НСХУ