Е́нніо Морріко́не (; 10 листопада 1928, Рим — 6 липня 2020, Рим) — італійський композитор, аранжувальник і диригент. В основному писав музику для кінематографу і телебачення. Дворазовий лауреат премії «Оскар» (2007, 2016).
Біографія Енніо Морріконе народився 10 листопада 1928 року в Римі, в родині професійного джазового трубача Маріо Морріконе і домогосподарки Лібери Рідольфі. Він був найстаршим з п'яти дітей. Коли Енніо виповнилося 9 років, він вступив до консерваторії Святої Чечилії в Римі, де провчився загалом 11 років, отримавши 3 дипломи — по класу труби в 1946 році, по класу оркестру (фанфар) в 1952 році й за класом композиції в 1953 році.
Коли Енніо виповнилося 16 років, він зайняв місце другої труби в ансамблі Альберто Фламіні, в якому колись грав його батько. Разом з ансамблем Енніо підробляв, граючи в нічних клубах та готелях Риму. А роком пізніше Морріконе влаштувався у театр, де пропрацював один рік музикантом, а потім три роки композитором. У 1950 році він почав аранжувати пісні популярних композиторів для радіо. Обробкою музики для радіо та концертів він займався до 1960 року, а в 1960 році Морріконе почав аранжувати музику для телешоу.
Писати музику до фільмів Енніо Морріконе почав лише в 1961 році, коли йому було вже за 30. Він почав з італійських вестернів, з жанру, з яким тепер міцно асоціюється його прізвище. Широка популярність прийшла до нього після роботи над фільмами його колишнього однокласника, режисера Серджо Леоне. Творчий союз режисера і композитора Леоне і Морріконе часто навіть порівнюють з такими відомими дуетами як Ейзенштейн і Прокоф'єв, Гічкок і Геррманн. Пізніше музику Морріконе для своїх фільмів побажали замовити Бернардо Бертолуччі, П'єр Паоло Пазоліні, Даріо Ардженто та багато інших.
З 1964 року Морріконе працював у звукозаписній компанії «RCA», де аранжував сотні пісень для таких знаменитостей як Джанні Моранді, Маріо Ланца, Міранда Мартіно та інших.
Ставши відомим у Європі, Морріконе був запрошений для роботи в голлівудському кінематографі. У США Морріконе написав музику для фільмів таких відомих режисерів як Роман Поланскі, Олівер Стоун, Браян Де Пальма.
У грудні 2011 року Морріконе виступав у Києві з концертом «Музика з фільмів» за участю Національного ансамблю солістів «Київська камерата», Чоловічого хору Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України та академічного студентського хору «ANIMA».
Енніо Морріконе помер 6 липня 2020 року на 92-му році життя в одній з лікарень Риму, куди був госпіталізований кількома днями раніше з переломом стегнової кістки, отриманим внаслідок падіння.
Особисте життя 13 жовтня 1956 року Енніо Морріконе одружився з Марією Травіа, їхній шлюб тривав 64 роки — до самої смерті композитора. В подружжя народились четверо дітей: син Марко (1957, працює в товаристві з авторських прав), дочка Алессандра (1961, хірург), син Андреа (1964, композитор та диригент) та син Джованні (1966, кінопродюсер).
Енніо Морріконе серйозно захоплювався шахами, неодноразово грав з чемпіонами світу.
Творчість
Енніо Морріконе — один з найвідоміших композиторів сучасності і безумовно найвідоміший у світі композитор кіно. За свою довгу і плідну кар'єру він написав музику до більш ніж 400 фільмів і телесеріалів, знятих в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, Росії та США. Морріконе зізнався, що сам точно не пам'ятає, скільки саундтреків він створив, але виходить, що писав у середньому по одному на місяць.
Як кінокомпозитор він був п'ять разів номінований на «Оскар», в 2007 році отримав цю премію за видатний внесок у кінематограф, а у 2016 році — за саундтрек до фільму «Мерзенна вісімка». Крім того, у 1987 році за музику до фільму «Недоторканні» він був удостоєний премією «Золотий глобус» і «Греммі». Серед фільмів, до яких Морріконе написав музику, слід особливо відзначити такі: «За жменю доларів», «На кілька доларів більше», «Хороший, поганий, злий», «Якось на Дикому Заході», «Одного разу в Америці», «Місія», «Декамерон», «Багсі», «Професіонал»Три роки без Енніо Морріконе. Згадуємо «Професіонала» та інші славетні саундтреки маестро, «Недоторканні», «Новий кінотеатр „Парадізо“», «Легенда про піаніста» та телесеріал «Спрут».
Музичний смак Енніо Морріконе дуже складно описати точно. Його аранжування завжди були дуже різними, в них можна почути і класику, і джаз, і італійський фольклор, і авангард, і навіть рок-н-рол. Морріконе любив використовувати різні інструменти, від гармошок і ріжків до електрогітар, але його фірмовий стиль — це використання жіночого голосу як інструменту, який відтіняється соковитим оркеструванням.
Всупереч поширеній думці, Морріконе створював не тільки саундтреки, він писав і камерну інструментальну музику, з якою у 1985 році навіть здійснив тур Європою, особисто диригуючи оркестром на концертах.
Двічі за свою кар'єру Енніо Морріконе сам знімався у фільмах, до яких він писав музику, а в 1995 році про маестро знято цілий документальний фільм. Жив у Римі. Його син Андреа Морріконе теж пише музику для кіно. Культова американська група «Metallica», починаючи з кінця 80-х років, кожен концерт відкриває композицією «The Ecstasy Of Gold» з класичного вестерну «Хороший, поганий, злий». У 2000 році вона була зіграна в проєкті «S&M» вперше в живому виконанні (кавер-версія).
Музика для відеотворів
1960-ті
1960 (у титрах не вказаний)
1961
1962
Полювання на ворон () (телефільм)
(разом із , документальний)
1963
1964
(разом із Карло Рустікеллі) Дурний світ (документальний)
За жменю доларів На колінах перед тобою
1965
Кулаки в кишені
(разом із Луїсом Енрікесом Бакаловим)
(разом із )
На декілька доларів більше
1966
Птахи великі і малі
Битва за Алжир (разом із Джилло Понтекорво)
(разом із ) (у титрах не вказаний, разом із Луїсом Енрікесом Бакаловим)
Хороший, поганий, злий
Горлопан () (телефільм)
1967
Відьми (епізод «Звичайнісінькій вечір» ())
Здавайся і розплатись (разом із Бруно Ніколаї)
Незрівнянний (разом з та П'єро Піччоні)
Корсар Гарем
Група імпровізації нових консонансів (документальний)
1968
Дякую, тітонько
(документальний, короткометражний телефільм)
Теорема Партнер Галілей
(разом із Бруно Ніколаї)
Одного разу на Дикому Заході
1969
Прекрасний листопад
Армія п'яти чоловіків
Сицилійський клан
Червоний намет Джотто () (документальний короткометражний телефільм) </div>
1970-ті
1970 Два мула для сестри Сари Джованні та Ельвіручча () (мінісеріал, пісня «Твої дні, мої ночі» ())
Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами
Найвродливіша дружина Бог з нами
1971 Троє в тисячному році ()
Сакко і Ванцетті
Декамерон
Чорне черево тарантула
Робітничий клас іде в рай
(телевізійна трилогія) Зломники
Маддалена Чотири мухи на сірому оксамиті
1972
(разом із Бруно Ніколаї)
Хто бачив її смерть?
Кентерберійські оповідання А якщо раптом одного ранку... ()
Майстер і Маргарита
Замах
(мінісеріал)
Він заради неї () Людина та магія () (документальний)
1973 Горацій () (телефільм)
Прощавай ()
1974
Прощавай () (телефільм)
(документальний) Квітка тисячі й однієї ночі
Справи добропорядних людей
(разом із Бруно Ніколаї)
Я та ... () (документальний телесеріал)
1975
Страх над містом
Геній, два земляка та пташеня Жінка на неділю
Макао () (документальний короткометражний) Відкрита школа () (документальний короткометражний)
1976 Площа Сан-Бабіла, 20 годин
Двадцяте століття
Агнеса помирає Пустеля Тартарі
Готичні драми () (мінісеріал) Аріель Лімон () (короткометражний)
1977 (разом з Клаусом Шульце)
Педро Парамо ()
1978
(мінісеріал, композиція «Chi Mai») Ми ледарі () (мінісеріал) Дні жнив Така, як ти є Клітка для диваків
(мінісеріал) Аморальність Куди ти вирушаєш у відпустку? (епізод «Я буду вся твоя») В'язень () (телефільм) Чемпіонат світу з футболу 1978 () (мінісеріал)
1979
Запрошення до спорту () (документальний мінісеріал) Кровний зв'язок
</div>
1980-ті
1980 Фантастичний світ Мауріца Ешера () (документальний)
Злодій Східний експрес () (телесеріал)
Нові зустрічі ()
Збочене око ()
Клітка для диваків 2
1981
Трагедія смішної людини
Професіонал Дві жінки () (телефільм)
1982
Щось
Свята корова
Майя Плісецька () (документальний) День за днем () (телесеріал)
1983
(мінісеріал) Червоне та чорне (телефільм)
Пелота () (документальний) Ключ Поза законом
1984
Одного разу в Америці Із камерою поруч () (документальний, епізод «Екскурсія в шахти минулого — експедиція в історію гірничої справи» ()) Лісники () (телефільм) Не вбивай Бога () (документальний)
1985 (телесеріал, епізод «Де вокзал?» ()) Руда Соня (мінісеріал)
Про села, про міста () (телесеріал, епізод «Три жінки» ())
Клітка для диваків 3: Весілля
1986
Місія Спецназ «К.Е.Т.» (телефільм) (телесеріал)
1987
Недоторканні Окуляри в золотій оправі Шаленство
(телесеріал)
1988 (мінісеріал) Несамовитий
Камілло Кастільйоні або мораль акул () (телефільм) Спецназ «К.Е.Т.» 2 Лувр — найбільший музей світу () (документальний телесеріал, 1985—1988, 13 епізодів) Новий кінотеатр «Парадізо» (мінісеріал)
1989 Спостерігай, як горобець стікає кров'ю () (короткометражне відео) (телефільм) Військові втрати
Час вбивати
Зв'яжи мене! (мінісеріал) (документальний телесеріал, епізоди «Флоренція», «Удіне») (телесеріал) </div>
1990-ті
1990
(мінісеріал) У них все добре
(разом із )
Гамлет Енніо Морріконе: Музика для очей () (документальний) (телесеріал)
1991 Правосуддя безсиле (фільм та мінісеріал)
Чоловіки і коханці (разом із ) (разом із ) Багсі (документальний серіал, 1 епізод)
1992 (мінісеріал)
Захоплення обманом () (телесеріал) (німий фільм 1915 року, музика написана у 1992)
1993 (телефільм)
На лінії вогню На зйомках «На лінії вогню» () (документальний)
1994 Звичайна формальність Вовк
Викриття
(документальний телесеріал)
1995
(мінісеріал)
(документальний)
Енніо Морріконе () (документальний) Йосип Прекрасний: Намісник фараона (разом із ) (телесеріал)
1996
(мінісеріал) Енніо Морріконе () (документальний) Колготки Sanpellegrino Calze () (відеореклама) Лагуна () (короткометражний) (мінісеріал)
1997
Поворот Лоліта Соломон (мінісеріал, разом із ) (телефільм) Народження стереоскопажів () (короткометражний)
1998 У глибині серця () (телефільм)
(телефільм) Фестиваль Карла Мая: Серед грифів — Привид Льяно Естакадо () (телефільм) Легенда про піаніста (мінісеріал)
(кліп Сари Брайтман)
1999 (мінісеріал) </div>
2000-ті
2000 Закон протилежностей Місія на Марс (телефільм) Ватель Малена (телефільм)
2001 (телесеріал) Нана () (телесеріал)
(мультфільм)
2002 (телефільм) Тренодія () (короткометражний)
(документальний)
Мрії в прицілі () (документальний фільм про Серджо Леоне)
Щоденник Матільди Мандзоні ()
2003 (телесеріал) (телефільм)
(телефільм) Сідло для трюків () (короткометражний) (телефільм)
Світова держава в трясовині: Буш проти аятол () (документальний) Концерт на арені: музика для кіно: Arena concerto: la musica per il cinema () (концертний фільм)
2004 72 метри (мінісеріал) Трагічний сміх () (короткометражний) Симфонія передмістя () (короткометражний)
2005 (телефільм) Без долі (телефільм) (телефільм)
Порядок шаблонів () (короткометражна анімація) Лючія () (телефільм)
2006 (документальний) (телефільм) (телефільм) Грати в гру () (короткометражний) (телефільм) Морріконе диригує Морріконе () (концертний фільм) (телефільм) Незнайомка (мультсеріал, 53 епізоди, 2006—2010)
2007 (телефільм) Фільм про вбивство 2 () (короткометражний)
А — як Ардженто () (короткометражний)
2008 2 дівчини, 1 чашка () (телесеріал, 1 епізод)
(телефільм) Його звали Рінго () (документальний) Доларова історія () (документальний)
2009 (телефільм) Грецька трагедія у стилі вестерн () (документальний короткометражний)