Людмила Георгіївна Зикіна (; 10 червня 1929, Москва, СРСР — 1 липня 2009, Москва, Російська Федерація) — радянська и російська співачка, виконавиця російських народних пісень, романсів, естрадних пісень. Герой Соціалістичної Праці (1987), народна артистка СРСР (1973), лауреат Ленінської (1970) і Державної премії РРФСР імені М. І. Глінки (1983). Кавалер двох орденів Леніна (1979, 1987). Художній керівник і солістка Державного академічного російського народного ансамблю «Россия» (1977—2009). Репертуар нараховував понад 2 000 співочих творів. Протеже партноменклатури, підтримувала контакти з «цеховиками», знана своєю пристрастю до діамантів, розкоші.
Життєпис Людмила Зикіна народилася 10 червня 1929 року в Москві в сім'ї робітників. У роки німецько-радянської війни працювала токарем на Московському верстатобудівному заводі ім. Серго Орджонікідзе. Була удостоєна почесного звання «Заслужений орджонікідзівець». Після війни працювала санітаркою в підмосковному військовому госпіталі, а потім швалею в лікарні імені Кащенка.
Творча біографія почалася 1947 року з участі у Всесоюзному конкурсі молодих виконавців, після якого її прийняли в Державний академічний російський народний хор імені М. Ю. П'ятницького.
1960 року почала сольну кар'єру, 1977 року створила Державний академічний російський народний ансамбль «Росія».
Репертуар співачки складався з 2 000 пісень. Альбоми Зикіної розійшлися загальним накладом 6 млн примірників. Також написала три книги, в яких описала подробиці своєї творчої біографії: 1975 року була видана «Пісня», 1987 — «На перехрестях зустрічей», 1998 — «Тече моя Волга».
Була дуже популярна в республіках СРСР, країнах СНД, особливо в Азербайджані, де вона виступала кілька разів. 1972 року Гейдар Алієв, перебуваючи тоді на посаді 1-го секретаря ЦК КП Азербайджану, привітав відому співачку зі званням Народної артистки Азербайджанської РСР.
Людмила виконала такі популярні пісні: «» (композитор — Марк Фрадкін, поет — Лев Ошанін), «Оренбургский пуховый платок» (композитор — Григорій Пономаренко, поет — Віктор Боков), «На побывку едет» (композитор — Олександр Аверкін, поет — Віктор Боков), «Поклонимся великим тем годам» (композитор — Олександра Пахмутова, поет — Михайло Львов), «Калина во ржи» (композитор — Олександр Білаш, поет — Володимир Федоров), «Я лечу над Россией», «Растёт в Волгограде берёзка» (композитор — Г. Пономаренко, поет — Маргарита Агашина), «Киев — красное солнышко» (композитор — Олександра Пахмутова, поет — Микола Добронравов), «Песня про Киев» і багато інших.
Див. також 4879 Зикіна — астероїд, названий на честь співачки.
Примітки
Посилання Персональний сайт Людмила Зикіна на peoples.ru