За́мковий міст — міст у Кам'янці-Подільському, одне з семи чудес міста, пам'ятка архітектури національного значення. Сполучає Старе місто, розташоване на півострові у петлі річки Смотрич, із фортецею на мисі. Проліг на вузькому перешийку між двома правими берегами Смотрича. Народна назва — Турецький міст.
Уперше згадано в документах 1494 року. Згідно з гіпотезою архітекторів-реставраторів Євгенії та Ольги Пламеницьких, міст збудували римляни на початку 2 століття. На цій підставі міст включено до «Книги рекордів України», укладеної Георгієм Маценком, як найстаріший Маценко Георгій. Книга рекордів України: Людина і суспільство. У світі науки та техніки. — Тернопіль, 2002. — С. 81.. За припущенням Пламеницьких, Замковий міст, можливо, зображено на колоні Траяна в Римі. За однією з версій, на Замковому мості страчено Юрія Хмельницького.
Назва Історична назва мосту — Замковий. Саме таку назву зафіксовано в архівних документах 1540-х років: Ponte Arcis — Замковий міст Пам'ятки України. — 1999. — № 4. — С. 62. — Примітка 24..
Турецьким міст стали називати після 27-річного володіння Кам'янцем турками (у 1672—1699 роках) і проведеної ними серйозної реконструкції моста. Деякі дослідники навіть вважали, що міст збудували турки. Так, Петро Павлович у брошурі «Поділля. Історичні пам'ятки» (Аугсбург, 1946) назвав міст Турецьким і зазначив, що «його збудували турки» Павлович Петро. Поділля. Історичні пам'ятки. — Авґсбурґ: Брама Софії, 1946. — С. 10..
В історико-архітектурному нарисі «Кам'янець-Подільський» (1968) Євгенія Пламеницька назвала пам'ятку просто — Міст (з великої літери) Кам'янець-Подільський. — К.: Будівельник, 1968. — С. 70.. Зате в четвертому томі видання «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (Київ, 1986) у довідці, підготовленій Євгенією Пламеницькою, міст названо Фортечним () Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К., 1986. — С. 168..
У публікаціях початку 1990-х років Євгенія та Ольга Пламеницькі постійно називали міст Фортечним — як вони пояснили, з огляду на його провідну роль в оборонній системі не тільки замку, а й усього міста-фортеці (прикладом може слугувати стаття 1995 року «Фортечний міст Кам'янця-Подільського: хронологічна і типологічна атрибуція»). В подальших публікаціях дослідниці відмовилися від цієї назви і повернулися до історичної — Замковий міст.
Історія мосту XV—XVI століття В архівних джерелах першу згадку про міст датовано 1494 роком: в описі Кам'янець-Подільського замку згадано «будинок сторожа при стулчастій замковій брамі біля мосту» Грушевський Михайло. Опис подільських замків 1494 року // Записки НТШ. — Т. 7. — Книга 3. — Львів, 1895. — С. 14.. Отже, наприкінці XV століття міст існував і мав надбрамну башту. Історики Іон Винокур і Микола Петров зазначають: «Не викликає заперечень, що міст існував у XIV-XV століттях, оскільки функціонування міста і замку без нього було би неможливим. Однак писемних свідчень про міст тих часів не виявлено» Краєзнавство. — 1999. — № 1—4. — С. 16..
1544 роком датовано влаштування склепінчастого каналу під Замковим мостом. Ці роботи, зазначені в реєстрах як ремонтні, проводили королівський архітектор Йокуб Бретфус і капітан кам'янецьких фортифікацій Матвій Галичанин (Мацей Влодек). Реєстри свідчать, що пробивали отвір у скельному перешийку під мостом та мурували склепінчастий прохід майже півроку — від першої половини січня до червня. Цей водопереливний отвір під мостом потрібний був для того, щоб під час повені частково відвести воду, яка, швидко піднімаючись, могла знести шлюзи Польської брами Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К., 2004. — С. 142..
1593 року московський прочанин Трифон Коробейников писав у нотатках про «дерев'яний міст на кам'яних стовпах» у Кам'янці-Подільському Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. Историческое описание. — К., 1895. — С. 96—97.. Наступного 1594 року прусський посол Еріх Лясота зафіксував «високий міст», що сполучає замок і місто Січинський Володимир. Чужинці про Україну. — К., 1992. — С. 56..
XVII століття 30 червня 1671 року фризький дипломат Ульріх фон Вердум описав міст як споруду, що посіла відріг скелі між замком і містом. Він зауважив, що місто стоїть на скелі, яку омиває навколо річка Смотрич, і лише на південному заході ця скеля з'єднується з другою, на якій стоїть фортеця. Через цей відріг скелі пробито канал, так що тепер річку пустили навколо. Над каналом підноситься аркове :склепіння () з важких, старанно оброблених квадратних кам'яних плит, а вище над цим склепінням, від міста до фортеці йде ще вісім інших арок, на яких лежать мости між обома скелями. Центральна з восьми арок має надзвичайну висоту. «Темніє в очах, коли дивитися з цього мосту вниз на річку», — зазначив дипломат Жовтень. — 1983. — № 9. — С. 99..
1672 року, під час штурму міста, турки вели постійний обстріл мосту, який був єдиним зв'язком оборонців замку з містом. Вони сильно пошкодили міст. Зокрема, на східному кінці мосту було зруйновано надбрамну башту. Від неї залишився невеличкий заокруглений виступ на південному фасаді мосту.
У 1685—1686 роках, коли Кам'янцем-Подільським володіли турки, міст було обмуровано з обох боків на всю висоту потужними мурами завтовшки від 1,5 метра на рівні дорожнього покриття до 3,5 метра на рівні скельної основи. Підаркові простори було забудовано.
XVIII—XIX століття
Відомий архітектор, що подорожував та працював для Станіслава Понятовського — Жан Анрі Мюнц перебував в Кам'янці двічі (14 листопада 1781 і 5 травня 1783), залишив у нотатках до опису замкового мосту таке (див. малюнок Мюнца): велика округла вежа, з'єднана в аркадовим мостом була побудована ще до часів застосування артилерії, для оборони долини міста чи міського рову. Потужна батарея замку, яка тут змальована, направлена в долину річки Смотрич… На березі скали, на якій розмістилося місто, в місцях, з яких найкраще обстрілювати долину, стоять сильні батареї потужного калібру. Місто можна заатакувати тільки від північної брами або з західної сторони фортеці. Велика батарея, розташована в яру, оберігає долину на відстань 500 кроків на схід… Батарея та охороняє також просвіти аркад. На малюнку (південна сторона), дивлячись в західньому напрямку вздовж сторони замку. Міст дуже старий, в долині кам'янецькій, з сучасною батареєю, яка захищає долину на значну відстань. Той міст був збудований разом із першими укріпленнями в 14 ст. — доводить те, що рів чи яр був тоді такий же глибокий, як і в даний час. Верхні частини просвітів були закриті нерухомими міцними дерев'яними ґратами, нижні були рухомі або пересувні. Той, хто малював, повернений на захід і знаходиться на півдні скали, на якій стоїть місто. Кам'янець знаний в історія як фортеця з 1392 року, а як важлива місцевість з 13 століття. Оборонний мур (контрескарп) тут дуже високий від 80-100 стоп і навіть вищий Elzbieta Budzinska. Jana Henryka Müntza podroze malowniche po Polsce i Ukrainie (1781—1783). — Warszawa, 1982. — S. 169—172..
1841 року Олександр Пшездзецький у книзі «Волинь, Поділля, Україна», описуючи Кам'янець, зазначив, що замок з містом з'єднаний аркадним кам'яним мостом.
У XVIII—XIX століттях «турецькі» мури внаслідок руйнації на різних ділянках (зокрема, 1872 року обвалився весь південний мур) неодноразово перемуровували та зміцнювали контрфорсами. До сьогодні майже не збереглося автентичних ділянок, виконаних турками. Відновлювальні роботи виконували польські фортифікатори Анджей Гловер, Ян де Вітте, а після другого поділу Польщі — російські архітектори. В пам'ять про значний ремонт мосту, виконаний 1766 року Яном де Вітте на кошти польського короля Станіслава Августа, на південному фасаді мосту було вмуровано пам'ятну дошку Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 2003. — С. 93..
До 1876 року міст із кам'яними бар'єрами по боках був настільки вузький, що, як зазначає Юхим Сіцінський, на ньому не могли розминутися дві підводи. Тож подорожньому, який бажав проїхати через міст, доводилося очікувати на сприятливий момент, щоб ніхто не їхав назустріч. Тому згодом тут завжди стояв сторож, який керував переїздом через міст Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. — К., 1895. — С. 102—103..
По обох кінцях мосту стояли вежі. 1876 року для розширення дороги розібрали велику башту Святої Анни на західному кінці мосту з боку Старого замку (меншу башту на східному кінці мосту з боку міста ще 1672 року зруйнували турки) Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 2003. — С. 92.. Збереглися незначні фрагменти веж. Того ж 1876 року міст розширили: кам'яні бар'єри по боках знесли, зробили дерев'яну настилку на кам'яній основі мосту, а по боках, на виступах, влаштували дерев'яні тротуари та перила. Міст зробився зручнішим для проїзду, але втратив свою давню оригінальність. Через міст проходило Проскурівсько-Ісаковецьке шосе Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. — К., 1895. — С. 104..
ХХ—XXI століття
Про гостроаварійний стан мосту на початку ХХ століття свідчить листування 1911 року губернської влади з царським урядом, в якому йшлося про необхідність негайного капітального ремонту мосту. Але тоді до ремонту так і не приступили. За спогадом Юхима Сіцінського, на початку XX століття під час обвалу північної стіни (з боку Видрівки та Польських фільварків) відкрилися арки Сіцінський Юхим. Нариси з історичної топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 13..
1942 року під час окупації Кам'янця-Подільського німці провели останню солідну реконструкцію Замкового мосту. Тоді міст був майже непридатний як комунікація: вузька проїжджа частина покрилася численними вибоїнами. Німецькі будівельники насипали поверх шар піску та збудували ще один ряд пологих арок, які оперли на старовинні пілони. Крім того, вони вмурували впоперек сталеві балки так, щоб вони виступали з обох сторін. Це дозволило розширити горішню частину мосту до 7,5 метра, зокрема проїжджу частину — до 6 метрів. Водночас підвищено її поверхню в середньому на 2,5 метра за допомогою шару камінно-земляної маси (забутовки). Це усунуло увігнутість мосту та зробило рух транспорту по ньому зручнішим Семенова Наталія. Міст між півостровом та рештою світу // Подолянин. — 2002. — 4 жовтня. — С. 4..
Внуштрішню конструкцію мосту фрагментарно досліджено 1982 та 1994 року. 1996 року було розпочато спільний українсько-польський проект реставрації Замкового мосту, який, згідно з гіпотезою українських дослідників, сягає античних часів. Для реалізації дослідницьких і реставраційних робіт створено доброчинні фонди: 1999 року — «Замковий міст» в Україні, 2000 року — «Міст» у Польщі. Польський уряд в особі прем'єр-міністра Єжи Бузека 2000 року призначив на дослідження і розроблення проекту реставрації унікальної пам'ятки спільного минулого України та Польщі 100 тисяч злотих. 2002 року з розробленим міжнародною творчою групою проектом реставрації Замкового мосту ознайомився прем'єр-міністр Польщі Лешек Міллер, коли відвідав Кам'янець, з яким його поєднують родинні зв'язки.
1999 року Замковий міст Кам'янця-Подільського () увійшов під № 85 до списку 100 найвидатніших пам'яток світу, які потребують збереження Одна із сотні найцінніших пам'яток світу — в Кам'янці-Подільському // День. — 1999. — 27 жовтня.. 2005 року за кошти, виділені Кабінетом Міністрів України, Луцький мостозагін № 60 ВАТ «Мостобуд» (начальник загону Віктор Дмитрович Мельничук) провів реконструкцію мосту Краснолуцький Петро. Кам'янець-Подільські мости. — Кам'янець-Подільський, 2006. — С. 23..
Унаслідок опитування, яке тривало від 7 грудня 2007 року до 14 січня 2008 року, Замковий міст визнано одним із семи чудес Кам'янця-Подільського Будзей Олег. Замок здолав каньйон // Подолянин. — 2008. — 18 січня. — С. 2..
Характеристики моста