Кім Сте́нлі Ро́бінсон (; 23 березня, 1952) — американський письменник-фантаст, найвідоміший своєю «Марсіанською трилогією», окремі романи якої отримували премію Х'юго.

Робінсон був гарно прийнятий читачами й критиками з початку своєї кар'єри, і вважається одним з найкращих авторів фантастики, що нині живуть.

Біографія Кім Стенлі Робінсон народився в Вокігані, штат Іллінойс і виріс в Південній Каліфорнії. 1974 року отримав ступінь бакалавра з літератури в Каліфорнійському університеті Сан-Дієго, а в 1975 році ступінь магістра з англійської мови та літературі в Бостонському університеті. У студентські роки оформилися антикапіталічні і ліві погляди Робінсона; в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго серед його викладачів був літературний критик — неомарксист Фредерік Джеймісон, який звернув його увагу на творчість Філіпа Діка. 1982 року він захищає в Каліфорнійському університеті Сан-Дієго кандидатську дисертацію на тему «Романи Філіпа Діка» (The Novels of Philip K. Dick), яка була потім опублікована в 1984 році.

Особисте життя У 1982 році письменник одружився з Лізою Гоуланд Новел (Lisa Howland Nowell), вченою-хімікинею з проблем навколишнього середовища. У них двоє синів. К. С. Робінсон жив в Вашингтоні, в Каліфорнії, і протягом 1980-х років кілька років в Швейцарії. На сьогоднішній день проживає в місті Девіс (Каліфорнія).

Письменник є пристрасним альпіністом, що не раз проявилося в його художніх творах, перш за все в романах «Антарктида», «Сорок знамень дощу», «Втеча з Катманду» і в Марсіанській трилогії.

Жанр і стилістика творів Стилістика К. С. Робінсона, в залежності від розглянутих робіт, називалася критиками то «літературна наукова фантастика» (literary science fiction), то «тверда наукова фантастика» (hard science fiction), то «історична наукова фантастика» (historical science fiction). Проте сам автор характеризує себе просто як «романіст». По доторканим в його творах темах і проблем, загальну жанрову спрямованість К. С. Робінсона можна характеризувати як «еко-соціальна наукова фантастика».

Основні теми творів Тематика робіт К. С. Робінсона багатогранна: екологія і сучасна еко-політика (романи Антарктида , Сорок знамень дощу ); колонізація і (Марсіанська трилогія); Альтернативна історія і буддійська філософія (роман Роки рису і солі ); історія наукових відкриттів і роль цих відкриттів в майбутньому (роман Сон Галілея ).

Проте, не дивлячись на безліч тем яких торкається К. С. Робінсоном, основна проблематика його творів, починаючи з принеслої йому першу популярність Каліфорнійської трилогії , формується навколо трьох напрямків: екологія і сталий розвиток, соціальна роль вченого, формування альтернативних соціо-економічних і політичних систем.

Екологія та сталий розвиток Екологічні проблеми і проблеми сталого розвитку містяться практично у всіх його романах можуть бути по праву визнані наріжним каменем творчості К. С. Робінсона. У вузькомішу сенсі, основні роздуми письменника формуються навколо можливої екологічної організації майбутнього суспільства. Так наприклад Каліфорнійська трилогія оповідає про взаємодію техніки і природи і підкреслює необхідність балансу між двома можливими крайнощами — сверхтехнічність і повна відсутність техніки. В «Марсіанській трилогії» поселенці Марса діляться в більшості своїй на два протиборчі табори — прихильників і противників Тераформування червоної планети — чи варто надати Марсу вигляд і екосфери Землі або зберегти його природну екосистему недоторканою; в той же час марсіанський конфлікт переплітається з незворотними екологічними катастрофами на самій Землі. У серії «Столична наука» проблема екологічних катастроф і глобального потепління є основною тематикою романів.

Громадська роль вченого Крім екологічних проблем творчості К. С. Робінсона характерні роздуми над роллю і функціями науки, і вченого зокрема, в суспільстві; його цивільний, соціальний і моральний обов'язок і відповідальність. На відміну від більшості творів наукової фантастики, де вчені представлені як героїчні мандрівники і першовідкривачі, К. С. Робінсон малює свого вченого-героя не тільки і не стільки як першопрохідника науки, але насамперед як громадського та політичного діяча. Найбільш яскраво це проявляється в «Марсіанській трилогії» де особливий наголос робиться на вчених, які несуть, з одного боку, відповідальність за свої відкриття і їх можливі наслідки, і з іншого, на вчених не тільки здібних, але і часом вимушених брати участь в політичному та економічному житті нової планети. Автор схиляється, таким чином, до роздумів про вчених як групи людей найбільш підходящих для управління суспільством і для вирішення найбільш важливих політичних, економічних, соціальних і екологічних проблем.

Соціоекономічна і політична стабільність

Практично переважній більшості робіт К. С. Робінсона характерні роздуми про політичні та соціо-економічні формаи, які майбутнє суспільство може прийняти. Зображуючи часто своїх героїв в атмосфері боротьби з економічною і політичною гегемонією великих корпорацій, фантаст замислюється про можливі альтернативи сучасної демократії і економічній системі капіталізму. Проте, не дивлячись на часту критику духу індивідуалізму і підприємництва і нерідке використання антикапіталістичних ідей неомарксизму, анархізму і синдикалізму, фантаст не так критикує сучасну політичну систему, скільки намагається представити можливі альтернативи і рішення, що знаходяться часом на стику безлічі з існуючих на сьогоднішній день політичних і економічних концепцій. У той же час, проводячи подібні «соціально-фантастичні експерименти», К. С. Робінсон намагається уникати перебільшеною утопічності або антиутопічності оповідання, залишаючись в рамках можливих соціальних і політичних сценаріїв; це багато в чому сприяє і використання ним вже існуючих наукових економічних і соціально-політичних теорій і гіпотез.

Особливо яскрава тематика розвитку політичної системи майбутнього проявилася в «Марсіанській трилогії», де першовідкривачі червоної планети знаходяться в схожих, до деякої міри, умовах що і піонери Дикого Заходу в період заселення Америки ; з їх любов'ю до свободи і відсутності будь-яких кордонів, як то територіальних, так і політичних та соціальних. К. С. Робінсон продовжує в цьому контексті свої роздуми про створення життєздатної моделі політичної та економічної організації заселених нових світів. Подібні по духу думки простежуються і в Каліфорнійській трилогії, з її трьома можливими альтернативними розвитку округу Оріндж. У романі Роки рису і солі , на тлі протиборства між двома великими цивілізаціями — азійською та арабською, чиї соціальні і політичні форми багато в чому визначені культурним і релігійною спадщиною, письменник намагається зобразити можливі альтернативні соціальні та політичні моделі державності, представлені індійською Лігою Траванкора і індіанською лігою Годеносауне.

Основні твори

Трилогії

Каліфорнійська трилогія «Каліфорнійська трилогія» () також знана як Трилогія округу Оріндж (Orange County trilogy) або «Три Каліфорнії». У трилогію входять романи Дикий берег (The Wild Shore, 1984), Золоте узбережжя (The Gold Coast , 1988) і Рубіж тихого океану (Pacific Edge, 1988). Не будучи трилогією в традиційному сенсі слова, коли розповідь пов'язано спільністю викладаючої історії, ці книги оповідають про три можливі варіанти майбутнього Каліфорнії.

«Дикий берег» зображує Каліфорнію пережившу, як і вся Америка, ядерну війну і борючусь за повернення до цивілізації. « Золоте узбережжя» представляє нам майбутню над-індустріалізованих Каліфорнію одержиму новими технологіями і роздираючу на частини війною між терористами і виробниками зброї. «Рубіж тихого океану» малює майбутню Каліфорнію, де екологічно чисте виробництво і турбота про навколишнє середовище стали нормою і шрами минулого стали поступово затягуватися.

Попри гадану незв'язаність між собою оповідань, всі три книги пронизані однією спільною ідеєю. Якщо в першому романі людство страждає від браку технологій, а в другому ми бачимо людство страждає від зловживання технологіями (що супроводжуються екологічними катаклізмами), то третій роман описує можливий компроміс між двома крайнощами. Хоч і будучи певною мірою утопією, розповідь третьої книги залишається тим не менш трагічною і повною конфліктів. Всім трьом книгам притаманні загальні герої, що дозволяє простежити складання їх доль в трьох альтернативних сюжетних лініях.

Марсіанська трилогія «Марсіанська трилогія» є найвідомішою і найбільшою роботою К. С. Робінсона, яка розглядає проблему колонізацію Марса. Патріарх світової фантастики Артур Кларк характеризував цей твір як «кращий коли-небудь написаний роман про колонізацію Марса … обов'язковий для прочитання колоністам майбутніх століть». Сама трилогія є результатом наукового захоплення і п'ятнадцятирічного вивчення Марса К. С. Робінсоном і його чарівності цією планетою протягом усього життя.

Назва кожного з томів — «Червоний Марс» (Red Mars, 1992), «Зелений Марс» (Green Mars, 1993), «Блакитний Марс» (Blue Mars, 1996) — характеризує зміни, яких зазнає планета в ході людської колонізації. Трилогія починається в 2027 році зі створення першого поселення на Марсі групою вчених і інженерів, відправлених з Землі і триває протягом наступних 200 років заселення червоної планети. До кінця розповіді Марс стає густонаселеною планетою, яка зазнала Тераформування і пережила безліч політичних, соціальних і економічних криз. Долі багатьох героїв і декількох поколінь переселенців переплітаються впродовж всієї трилогії.

Велика кількість наукових, соціальних, політичних, екологічних та економічних проблем докладно розкриті автором і отримують новий розвиток по ходу розповіді. Очевидна чарівність перед наукою і технікою не заважають письменникові переплітати цей інтерес з роздумами про фундаментальні людські цінності. Проблематика якій фантаст надає особливу увагу варіюється таким чином від екології і сталого розвитку до моральної і громадянської відповідальності вченого і створення нової державності і стабільної соціополітичної системи на колонізованих планетах.

Марсіани

Створений як доповнення до «Марсіанської трилогії», збірник «Марсіани» (The Martians, 1999) є збіркою коротких історій, де серед головних героїв ми знаходимо багатьох персонажів трилогії. Дія кожного з оповідань відбувається до, під час або після подій, описаних в трилогії. В цей збірник також включено «Конституція Марса» і поетичні твори, типові для громадян Марса.

Столична наука

«Столична наука» (Science in the Capital) не є трилогією як такою, але серією з трьох книг об'єднаних загальною проблематикою екологічних катастроф і глобального потепління планети. Серія « Столична наука » містить у собі три романи: Сорок знамень дощу (Forty Signs of Rain, 2004), П'ятдесят градусів нижче нуля (Fifty Degrees Below, 2005) і Шістдесят днів і після (Sixty Days and Counting, 2007). В контексті поведінки декількох службовців Національного наукового фонду і близьких їм людей в романах досліджуються наслідки глобального потепління на планеті. Інтерес письменника до буддійської філософії проявляється в романах в зіставлення реакцій і поведінки представників Кгембалунга, вигаданого буддійської острівної мікродержави в дельті Гангу, що знаходиться під загрозою повного знищення піднімаючимось рівнем моря, і представників Вашингтона.

Позасерійні романи та повісті

Айсгендж (Icehenge, 1984) оповідає історію відкриття на Плутоні пам'ятника з льоду, за формою нагадує земний Стоунхендж. Близький за духом до написаної пізніше Марсіанської трилогії, хоча сама оповідь представлено в темніших і антиутопічніших тонах. Пам'ять білизни (The Memory of Whiteness, 1985) описує навчання музиканта грі на фантастичному і унікальному музичному інструменті і його подальшу подорож по сонячній системі. У романі часом можна простежити багато з ідей, які отримали свій подальший розвиток в Марсіанській трилогії, попри те що дія самого роману відбувається через багато століть після підкорення Марса.