Максим Антонович Скору́пський (Псевдо Макс, 15 серпня 1915, с. Антонівці, нині Шумський район, Тернопільська область — 20 грудня 1981, Трентон, США) — старшина УПА, письменник.
Життєпис Народився в селі Антонівцях Крем'янецького повіту (Волинь) — нині це село Шумського району Тернопільської області — в сім'ї малоземельного селянина. Закінчив ремісничу школу у Вишнівці та агрономічно-лісову школу в Білокриниці (тепер Кременецький лісотехнічний коледж).
Працював агрономом у маєтку Княжина. У грудні 1939 перейшов у німецьку зону окупації, в Кракові вступив до ОУН, служив у «Веркшутц» (поліція Генерал-губернаторства Польща). З 1940 у Німеччині, працював у «арбайтдинст», районовий провідник ОУН(м) у Вишнівці.
У січні—квітні 1943 р. був у лавах червоних партизанів, з 1 травня 1943 в Кременецькому загоні УПА-ОУН(М) під командою «Хріна» (Миколи Недзвецького), чотовий. В липні 1943 р. після роззброєння його бандерівцями був змушений перейти у Дубенський курінь УПА-ОУН(б), сотенний, з березня 1944 курінний УПА-Південь на Кременеччині.
У травні 1944 року переїхав на Захід. Після війни був зв'язковим ОУН(м) і американської розвідки. В 1950 році емігрував до США, став церковним і громадським діячем, голова ОДВУ, тереновий провідник ОУН(м) в США.
Помер 20 грудня 1981 року в м. Трентон, США.
Див. також Командири УПА
Творчість Автор спогадів «Туди, де бій за волю». Скорубський М. Туди, де бій за волю. — К.: Вид-во ім. О. Теліги, 1992. — 351 с. Максим Скорупський. Туди, де бій за волю (Аудіокнига, ч.1) Максим Скорупський. Туди, де бій за волю (Аудіокнига, ч.2)
Примітки
Література
Олещук І., Ханас М., Чернихівський Г. Скорупський Максим Антонович // Сивіцький М. Записки сірого волиняка. — Львів, 1996. Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. — Нью-Йорк : «Пролог», 1994. Туди де бій за волю («Where the battle for freedon is»): (Спогади Курінного УПА Максима Скорупського-Макса) / М. А. Скорупський, Макс. — К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 1992. — 351 с.
Encyclopedia of Ukraine. — University of Toronto Press, 1993. — Vol. IV.
Посилання енциклопедія історії УПА