Уго́рщина () — держава в Центрально-Східній Європі. Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.

Етимологія Назва країни Угорщина (; давн.-руськ. Угри; ) походить від булгарсько-тюркського етноніму оногури, можливо тому, що угорці (мадяри) були сусідами або союзниками імперії оногурів у VI столітті. Назва цього племінного союзу походить з давньотюркської і означає 10 племен, або 10 стріл Hungarian Study Review. Hungary — The Árpáds , Encyclopædia Britannica.. Префікс -h у багатьох мовах (Hungarians, Hongrois, Hungarus тощо) був доданий пізніше. Він був перейнятий від імені напівкочового племені гунів, що деякий час жили в районі нинішньої Угорщини, і, згідно з середньовічним легендами, були предками мадярів. В історіографії і літературі угорців помилково ототожнювали з гунами аж до XIX сторіччя. Як наслідок, гунські імена Аттіла і Река досить популярні серед угорців.

Слов'яно-балтські назви угорців (давн.-руськ. (*ǫgrъ); ; ; ; ; ) так само походять від тюркського етноніму оногури. Той же самий корінь має топонім Югра на північному Уралі, де проживають ханти і мансі, близькі до угорців родичі в сім'ї фінно-угорських народів.

Мадяр () — самоназва угорців. В українській мові слово вживається як діалектизм або для опису стародавніх напівкочових угорських/мадярських племен Hungary: The Medieval Period. . Похідні назви Magyarország , а також , , означають — Земля мадярів. Згідно з відомою угорською хронікою 1282 року Шимона із Кезе «Gesta Hunnorum et Hungarorum» («Дії гунів і угорців»), Мадяр, праотець всіх угорців, мав брата на ім'я Гунор (предок гунів), їх батько цар Ментор, будівельник Вавилонської вежі, якого ототожнювали з біблійним Німродом.

Розташування

Крайні пункти

Угорщина лежить між 45°44′14″ і 48°35′06″ північної широти, 16°06′50″ і 22°53′53″ східної довготи.

Крайні пункти Угорщини: південна точка — ; північна точка — ; західна точка — ; східна точка — .

Геологія

Територія Угорщини входить до складу Паннонської западини, яка сформувалася в неогені внаслідок складних тектонічних процесів, пов'язаних із рухами Альпійсько-Карпатської гірської системи. Основу геологічної будови становлять осадові породи мезозойського та кайнозойського віку, які перекривають давній кристалічний фундамент. Паннонський басейн протягом тривалого часу був зайнятий внутрішнім морем, у якому накопичувалися потужні товщі глин, пісків, мергелів і вапняків. У четвертинному періоді важливу роль відігравали алювіальні та еолові процеси, що зумовили широке поширення лесових відкладів. Геологічна будова країни багата на термальні та мінеральні води, що є наслідком тонкої земної кори та підвищеного геотермічного градієнта.

Сейсмічність

Корисні копалини

Рельєф

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками.

Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться Велика Середньодунайська низовина — Великий Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правий берег Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150—200 м, яка перетинається смугою невисоких (400—700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500—800 м. Гірський масив Матра,Північна УгорщинаГірське пасмо МечекТиповий пейзажрівнинної УгорщиниПшеничні поля УгорщиниСтаровинний колодязьу Пусті

Клімат

Клімат Угорщини формується під впливом континентальних повітряних мас, з помітними атлантичними та середземноморськими рисами. Загалом клімат Угорщини характеризують як помірно континентальний, із чітко вираженою сезонністю. Однією з головних кліматичних особливостей є перехідний характер. З заходу на територію країни надходять вологі повітряні маси Атлантики, які приносять опади та пом'якшують температури, особливо взимку. Із півдня відчутний вплив Середземномор'я, що зумовлює спекотніше й сухіше літо. Зі сходу та північного сходу посилюється континентальний вплив, який проявляється у великих амплітудах температур і частіших посухах.

Середньорічна температура повітря в Угорщині становить близько від +10 до +11 °C. Зима тут порівняно м'яка, хоча можливі короткочасні періоди сильних морозів. Середня температура січня коливається від –1 до –3 °C, у низинних районах морози зазвичай нетривалі. Сніговий покрив нестійкий і може зникати під час відлиг. Найхолоднішими є північно-східні райони, де континентальний вплив сильніший.

Літо в Угорщині тепле або спекотне. Середня температура липня становить від +20 до +22 °C, але в періоди антициклональної погоди стовпчики термометрів нерідко перевищують +35 °C. Такі хвилі спеки особливо характерні для Великої Угорської низовини (Альфельду). Високі температури в поєднанні з недостатньою кількістю опадів часто призводять до літніх посух, що має велике значення для сільського господарства.

Річна кількість опадів у середньому становить 500—700 мм. Найбільше їх випадає в західних і південно-західних районах, особливо поблизу передгір'їв Альп, де опади можуть перевищувати 800 мм на рік. Найсухішими є центральні та східні частини країни. Максимум опадів зазвичай припадає на кінець весни — початок літа, часто у вигляді злив і гроз. Узимку опадів менше, і вони здебільшого випадають у вигляді дощу або мокрого снігу.

Вітровий режим Угорщини відносно спокійний, однак на рівнинах можливі суховії, які посилюють випаровування та негативно впливають на врожаї. Водночас значна кількість сонячних днів (до 2000 годин сонячного сяйва на рік) сприяє розвитку виноградарства, садівництва та теплолюбних культур.

Гідрографія

Річки

Річки Угорщини належать до водного басейну Дунаю.

Озера

Озера — Балатон (596 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре.

Ґрунтові води

Ґрунти

Ґрунти Угорщини — це яскравий приклад того, як географічні й кліматичні умови формують різноманітну та родючу земельну палітру на відносно невеликій території Центральної Європи. Угорщина лежить у межах Карпатського басейну, де рівнинні площі чергуються з пагорбами і терасами, а ґрунти тут створили унікальні умови для сільського господарства та природних ландшафтів. Найвідомішими та найпоширенішими ґрунтами тут є чорноземи, які займають значну частину низовинних районів. Ці темні ґрунти з великим вмістом органічної речовини є одними з найродючіших у світі і давали змогу здавна вирощувати пшеницю, кукурудзу та інші зернові культури.

У гірських і передгірних зонах домінують бурі ґрунти — лу­візоли та камбізоли, характерні для лісових екосистем. Вони мають нижчий вміст гумусу, але забезпечують стабільність лісової рослинності та менше піддаються деградації. У долинах річок і заплавних терас поширені алювіальні ґрунти. Вони сформувалися на шаруватих осадах і періодично насичуються водою, що впливає на їхню структуру та використання.

Піщані ґрунти зустрічаються в окремих частинах Великої Угорської рівнини, особливо там, де після льодовикового періоду осіли вітрові піски. Ці ґрунти легкі, але бідні на поживні речовини й часто потребують особливого управління при сільському господарстві. Також на південних рівнинах можна знайти солончаки та солонці — ґрунти з високим вмістом розчинних солей або натрію, що ускладнює їхнє використання без дренажу та меліорації.

Рослинність

Тваринний світ

Стихійні природні явища

Охорона природи

Фізико-географічне районування

Примітки

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7

Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2018. — Ч. 2. Північна Америка та Євразія. — 378 с. — ISBN 978-617-527-106-3 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Довгань Г. Д., Сиротенко А. И., Стадник А. Г. Страноведение: Справочник. — Харьков : Веста: Изд-во «Ранок», 2007. — 480 с. — ISBN 978-966-08-1737-1 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8 Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7 Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с. Костів Л. Я. Регіональна фізична географія. Євразія   : Навч. посібник. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2022. — 336 с. — ISBN 978-617-10-0374-3 Лобова Е. В., Хабаров А. В. Природа мира. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 303 с. Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1 Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6 Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів : Підручник. У 2-х част. Ч. 2. — Львів : Вид-во ЛНУ, 2010. — 286 с. Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — Т. 2. Європа. — 280 с. — ISBN 978-966-580-325-7 Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 Borsodi E. Hydrology and Water Resources in Hungary. — Oxford: Earthscan, 2020. — ISBN 978-1-84971-876-3 Kovács J. Geographical Regions of Hungary. — Debrecen: University Press, 2019. — ISBN 978-963-473-987-6 Mezősi, G. The Physical Geography of Hungary. — Cham: Springer International Publishing, 2017.  — ISBN 978-3-319-45182-4 </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 Угорщина на сайті kruzo.com.ua About Budapest and Hungary Climate of Europe Climate/Weather Discovery Hungary : Climate Geography of Hungary Great Hungarian Plain Hungary Hungary | History, Map, Flag, Population, Currency, & Facts | Britannica Hungary - Rivers, Plains, Soils | Britannica The Physical Geography of Hungary | SpringerLink