Шавлія поникла (Salvia nutans) — рослина роду шавлія (Salvia L.), родини глухокропивових. або губоцвіті (Lamiaceae).
Етимологія
Народна назва: бабка.
Латинська назва походить від — допомагати (деякі види мають лікувальне значення), (лат.) — пониклий.
Опис
Має схилені темно-сині, іноді білі суцвіття.
Поодинокі, іноді нечисленні, стебла шавлії пониклої зазвичай безлисті. Листки розвинені лише прикореневі, досить великі, зморшкуваті, зісподу сірувато-запушені, по краю подвійно зарубчасті, з довгим черешком.
Віночок двогубий, з видовженою і відігнутою назад верхньою губою. Під верхньою губою ховаються дві тичинки, кожна закріплена, як важіль, довге плече якого закінчується пиляком, а коротке — лопаттю, яка закриває вхід у трубочку квітки. Сідаючи на нижню губу, щоб дістатися до нектару на дні квіткової трубки, комаха натискує на нижню частину тичинки, приводячи у рух важіль, і обсипається пилком. Перелітаючи на іншу квітку, комаха запилює її.
Квітки шавлії зібрані в кільця по 4—6. Цвіте з травня до липня.
Плід — чотири-горішок.
Рослина досить посухостійка.
Має добре розвинені корені, до 2 м.
Поширення
Одна з найпоширеніших степових рослин.
Зростає на території України. Внесена до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу на території Тернопільської області (рішення Тернопільської обласної ради № 64 від 11 листопада 2002), де вид знаходиться на межі ареалу. Тут зростає на вапнякових і крейдових відслоненнях, знаходиться під охороною в природному заповіднику «Медобори» та його філії «Кременецькі гори».
Фото
Див. також Шавлія Шавлія лікарська (Salvia officinalis) Шавлія віщунів (Salvia divinorum) Шавлія кільчаста (Salvia verticillata) Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola) Шавлія гайова (Salvia nemorosa) Шавлія липка (Salvia glutinosa)
Література Н. Мшанецька, Г. Синиця. Шавлія // — С. 620.