Придиховий гортанний перехідний стан, який часто називають дзвінким гортанним фрикативним — один з фрикативних приголосних звуків. Є в мовах Африки, південної Азії, а в Європі в основному в чеській, словацькій, українській і русинській мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — , а відповідний символ X-SAMPA — h\.
В українській мові цей звук передається літерою Г.
Властивості Властивості дзвінкого гортанного фрикативного:
Тип фонації — придихова, тобто голосові зв'язки широко вібрують, і крізь них проходить більше повітря більше ніж під час модально дзвінкого звука.
У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають фрикативним. Справжні фрикативні можуть мати придихову фонацію разом зі створенням тертя в іншому місці. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин. Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім глоткових і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову , і інколи описується як придиховий голосний, що має місце творення оточуючих голосних. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова
Приклади Мова Слово Транскрипція Значення Примітки АфрикаансЛітературний стандарт hoekom 'чому'АзербайджанськаЛітературний стандарт möhkəm Зулу ihhashi 'кінь' Нідерландська haat 'ненависть' Див. Нідерландська фонологія Словацька hora 'гора'Китайська У (Шанхай) 鞋 'черевики' Українська гора 'гора' Див. Українська фонетикаФранцузькаКвебекmanger'їсти'Обмежується малою кількістю носіїв. Може також реалізовуватися як глухий [h]. Фінська raha 'гроші' Див. Фінська фонологія Чеська hlava 'гора' Див. Чеська фонологія
Посилання в тексті