Глухи́й горта́нний фрикати́вний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨h⟩. Твердий приголосний, африкат. Близький до поширеного в українській мові дзвінкого гортанного фрикативного [ɦ] (г).
Назва Глухий гортанний аспірат () Глухий гортанний перехідний () Глухий гортанний придиховий () Глухий гортанний фрикатив () Глухий гортанний фрикативний ()
Властивості Властивості глухого гортанного фрикативного:
У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин. Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову , і інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Хоча описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:
Передача в українській мові Згідно зі § 122 українського правопису, звук [h] (глухий глотальний фрикативний) переважно передаємо буквою «г», але за традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою «х»Український Правопис, 2019. Слід зауважити, що [h] не є тим самим, що літера h — в різних мовах ця літера може позначати різні звуки, рівно як і цей звук може позначатись іншими літерами.
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки аварська гьа [ha] присяга англійська high || [haɪ̯] || високий || Див. англійська фонетика and H-dropping |- | colspan="2" | албанська || 'hire [hiɾɛ] благодаті арабська هائل [ˈhaːʔɪl] численний Див. арабська фонетика бенгальська হাওয়া [hawa] вітер берберська aherkus [ahǝrkus] черевик валійська haul [ˈhaɨl] сонце Див. валійська orthography в'єтнамська hiểu [hjew˧˩˧] розуміти Див. в'єтнамська фонетика вірменська (східна) հայերեն [hɑjɛɾɛn] вірменин данська hus [ˈhuːˀs] дім Вимовляється як /ɦ/ між голосними. Див. данська фонетика гавайська haka [haka] полиця Див. гавайська фонетика гебрейська הר ||[haʁ] || гора || Див. гебрейська фонетика |- | colspan="2" | гінді || हम || [ˈhəm] || ми || Див. фонетика гінді |- | colspan="2" | голландська (діал.) || rood || [hoːt] || червоний || Див. голландська фонетика |- | colspan="2" | грузинська || ჰავა || [hɑvɑ] || клімат || |- | colspan="2" | кабардинська|| тхылъхэ || [tχɪɬhɑ] || книги || |- | colspan="2" | корейська || 호랑이/horang-i || [ho̞ɾɐŋi] || тирг || Див. корейська фонетика |- | colspan="2" | лезгінська || гьек || [hek] || клей || |- | colspan="2" | люксембурзька || hei || [hɑ̝i̯] || тут || Див. люксембурзька фонетика |- | colspan="2" | німецька || Hass || [has] || ненависний || Див. німецька фонетика |- | colspan="2" | норвезька || hatt || [hɑtː] || шапка || Див. норвезька фонетика |- | colspan="2" | перська|| هفت || [hæft] || сім || Див. перська фонетика |- | colspan="2" | португальська (Бразилія) || 'marreta || [maˈhetɐ] || вершляг || Алофон /ʁ/. Див. португальська фонетика |- | colspan="2" | румунська || ''hăţ || [həts] || вуздечка || Див. румунська фонетика |- | colspan="2" | сербська || хмељ || [hmê̞ʎ̟] || хміль || Алофон /x/. Див. сербська фонетика |- | colspan="2" | тайська || ห้า || [haː˥˩] || п'ять || |- | colspan="2" | турецька || halı || [häˈɫɯ] || килим || Див. турецька фонетика |- | colspan="2" | угорська || helyes || [hɛjɛʃ] || праворуч || Див. угорська фонетика |- | colspan="2" | фінська|| hammas || [hɑmːɑs] || зуб || Див. фінська фонетика |- | colspan="2" | чеченська || хIара || [hɑrɐ] || цей || |- | colspan="2" | шведська|| hatt'' || [ˈhatː] || шапка || Див. шведська фонетика |- | colspan="2" | японська || すはだ/suh'''ada [su͍hada] шкіра Див. японська фонетика
Примітки
Бібліографія